КОРИСНІ ПОРАДИ З МЕДІАГРАМОТНОСТІ
А ви знаєте чому потрібно розвивати медіаграмотність і критичне мислення? Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація.
Що таке медіаграмотність: https://www.youtube.com/watch?v=ch-tD4RW9XI
Медіа та медіаграмотність: що це і навіщо? https://www.youtube.com/watch?v=8Puq1OqwXYg
Медіаграмотність для дітей. Інформ-бюро: https://www.youtube.com/watch?v=G9hNbOIQx8k
Сходинки до медіаграмотності: https://www.youtube.com/watch?v=P7Hxo8TOrps
Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню?: https://www.youtube.com/watch?v=JuN3219wwDk
Представляємо вашій увазі навчальний посібник із безпеки дітей в Інтернеті, розроблений компанією Google у співробітництві з організаціями The Net Safety Collaborative та Internet Keep Safe Coalition. Цей посібник створено для того, щоб допомогти дорослим навчити дітей необхідним навичкам, завдяки яким вони зможуть користуватись Інтернетом безпечно й обачно: https://services.google.com/fh/files/events/bia_curricumul_2023.pdf
Просвітницька робота з батьками здобувачів освіти з питань медіаграмотності
З метою дотримання права дитини на безпеку та захист, яке є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і онлайн, з урахуванням пріоритетного значення цифрових компетентностей для ефективного навчання та успішного життя людини в сучасному світі, формування навичок безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі з раннього віку в закладі освіти проводиться система профілактичних заходів просвітницького характеру з підвищення рівня знань в області інформаційно-комунікативних технологій, з питань безпечної поведінки в інтернеті, медіаграмотності.
Для організації роботи з учасниками освітнього процесу в закладі освіти здійснюються наступні кроки:
1. Визначаємо складові формування навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі, зокрема, права людей (зокрема, права в цифровому середовищі); електронна участь (в ухваленні рішень); збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями; механізми захисту прав, що порушуються в інтернеті, а також способи отримати допомогу.
2. Визначаємо коло осіб, які причетні до цифрової комунікації учасників освітнього процесу: педагоги, здобувачі освіти (учні, вихованці), батьки, інші особи, з якими може бути налагоджено (можуть бути учасниками) організацію таких заходів.
3. Плануємо та організовуємо профілактичні заходи з метою підвищення обізнаності педагогів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей.
4. У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, інформуємо керівника закладу освіти, який приймає рішення про звернення до Національної поліції України та надсилання повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України. Доводимо до постраждалого інформацію про можливість отримання психологічної допомоги та підтримки.
Керівник закладу призначає відповідальну особу (осіб) з питання щодо просвіти учасників освітнього процесу.
Відповідальна особа на підставі попередньо проведеного моніторингу (опитування учасників освітнього процесу), з урахуванням особливостей організації освітнього процесу визначає напрямки просвітницької роботи: наприклад, безпека користування пристроями, інтернетом; інструкція (алгоритм) щодо користування дистанційною освітньою платформою таке інше.
За відповідними напрямками складається Програма просвітницької роботи (або план проведення просвітницьких заходів на навчальний рік) для всіх категорій учасників освітнього процесу (цей документ може бути прийнятим та затвердженим окремо від даного Положення, бути складовою даного Положення, додатком до річного плану роботи закладу освіти, інше).
Програма просвітницької роботи може містити інформацію про загальні напрямки роботи. План проведення просвітницьких заходів на навчальний рік містить конкретні заходи, терміни проведення, інформацію про залучених осіб тощо.
Програма просвітницької роботи може бути реалізована впродовж навчального року або за певний визначений період (наприклад, під час Тижня цифрової грамотності відповідно до річного плану роботи закладу освіти).
Проведення заходів відповідно до Програми просвітницької роботи може здійснюватися відповідальної особою, призначеною керівником закладу освіти (наприклад, вихователем-методистом), вихователем під час проведення тематичних занять, батьківських зборів.
До проведення заходів просвітницького характеру в закладі освіти можуть залучатись за згодою фахівці в сфері інформаційно-комунікативних технологій, правозахисту, громадські організації, підприємства.
До Програми просвітницької роботи можуть вноситись зміни з урахуванням динамічного розвитку цифрових технологій та відповідно до актуальних потреб учасників освітнього процесу.
Орієнтовна Програма просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу.
І Просвітницькі заходи з учителями (вихователями) як суб’єктами гарантування цифрової безпеки.
Просвітницькі заходи з працівниками закладу освіти спрямовуються на підвищення рівня цифрової компетентності.
Попередньо визначається рівень спроможності педагогів працювати у цифровому середовищі з урахуванням того, що педагогам необхідно:
- володіти інформацією щодо можливостей цифрових технологій;
- формувати вміння вибрати ту технологію, цифрові інструменти, які відповідають його педагогічній діяльності;
- бути тренером (ведучим) у процесі формування навичок комунікації дітей, батьків з питань поведінки у цифровому просторі;
- вміти оцінювати отриману інформацію з точки зору реалізації в професійній діяльності та визначати особисті потреби у підвищенні кваліфікації в даній сфері;
- вміти виступати посередником під час соціальної активності між всіма учасниками освітнього процесу.
Для забезпечення правильного формування цифрової компетентності педагога він повинен мати:
- навички володіння методами та прийомами інформаційної діяльності;
- сформовані професійні навички та уміння, що забезпечуються використанням цифрових технологій у роботі;
- можливість безпосереднього використання знань, умінь і навичок з використання цифрових технологій у професійній сфері;
- мотивацію до удосконалення знань та вмінь використання цифрових технологій в професійній діяльності та житті;
- можливість забезпечення розвитку професійних якостей працівника, підвищення рівня освітніх послуг за допомогою цифрових технологій.
1. Для підвищення рівня обізнаності освітян щодо небезпек в мережі Інтернет:
організація семінарів та навчальних курсів для освітян з питань цифрової безпеки, які охоплюють теми захисту персональних даних, безпеки паролів, використання безпечних мереж Wi-Fi, виявлення фішингових атак та інші аспекти цифрової безпеки. Згідно з Концепцією розвитку цифрових компетентностей, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №167-р
2. Для здобуття освітянами цифрової освіти з використанням інформаційних ресурсів:
підготовка та розповсюдження матеріалів: пам’яток, брошур або інші матеріали з цифровою безпекою, які освітяни можуть використовувати в своїй роботі з учнями та вихованцями;
надання учителям та вихователям як суб’єктам гарантування цифрової безпеки доступу до актуальних інформаційних ресурсів та рекомендацій з цифрової безпеки. Згідно з ключовими положеннями, передбаченими Концепцією розвитку цифрових компетентностей, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №167-р.
3. Для обміну досвідом освітян як суб’єктів гарантування цифрової безпеки: створення форуму або онлайн-спільноти, де працівники закладу освіти зможуть обмінюватися досвідом та кращими практиками з цифрової безпеки; ділитися успішними стратегіями використання цифрових інструментів в професійній діяльності.
4. Для підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності: проведення тренінгів та майстер-класів для освітян з використанням сучасних інструментів для створення пізнавальних ігор та інтерактивних ресурсів;
створення/перегляд/обговорення методики використання спеціальних мультиплікаційних відеороликів, які наголошують на безпеці в Інтернеті для дошкільнят та молодших школярів; встановлення партнерства з місцевими медійними організаціями або журналістами для проведення майстер-класів, тренінгів або стажування для дітей, де вони зможуть поглибити свої знання з медіа грамотності. Згідно з реалізацією напрямів Стратегії інформаційної безпеки на період до 2025 року, затверджена указом Президента України від 28.12.2021 №685/2021
5 Для підвищення рівня інфомедійної культури педагогів у соціальних мережах: сприяння участі педагогів у вебінарах, прослуховуванні навчальних курсів, тренінгах, інтерактивних формах навчання, які формують складові інфомедійної культури дорослого особисто та як тренера для дітей у подальшому.
6 Для підвищення практичних вмінь педагогів щодо побудови партнерських взаємовідносин між закладом освіти і родиною з питань безпечної поведінки дитини у цифровому середовищі:
проведення тренінгів для формування навичок комунікації з батьками з питань поведінки у цифровому просторі;
формування навичок стимулювання у батьків соціальної активності щодо обміну досвідом з питань формування безпечної поведінки дітей у цифровому просторі. МОНУ (№1/9-128 від 10.03.2021 «Щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності батьків»).
Заходи просвітницького характеру з учасниками освітнього процесу щодо попередження інформаційної небезпеки з вихованцями:
Заходи просвітницького характеру з учасниками освітнього процесу щодо попередження інформаційної небезпеки можуть включати формування цифрових компетентностей для навчання та життя, ознайомлення з основами кібербезпеки, правилами безпечної роботи в Інтернеті, інформування про коректне використання антивірусного програмного забезпечення та інших інструментів захисту від кібератак.
1. Визначення рівня умінь дітей дотримуватись правил безпечної поведінки в інтернеті:
- не розповсюджує особисті дані (адресу проживання, місце навчання, номер мобільного телефону, інформацію про батьків) в Інтернеті;
- якщо трапилась неприємна ситуація – звертається по допомогу до дорослих, кому дитина довіряє (батьки, старший брат чи старша сестра, вихователь у садочку);
- не зустрічається (не прагне зустрітись) з тими, кого ми знаємо тільки онлайн;
- не відповідає на повідомлення, які є неприємними, повідомляє про них дорослому;
- розповідає (готовий розповісти) батькам, якщо хтось надсилає чи говорить неприємні слова;
- ні з ким не ділиться (знає правило) своїм паролем до гаджету чи додатку, доступом до власного профілю в соцмережі тощо;
- перед завантаженням нового додатку запитує (запитає) дозволу у батьків (діти 4-6(7) років).
2. Відповідно до отриманих результатів щодо рівня умінь дітей дотримуватись правил безпечної поведінки в цифровому просторі визначаються напрямки/відповідні заходи просвітницького характеру з учнями (вихованцями).
3. До заходів просвітницького характеру з учасниками освітнього процесу (вихованці) щодо попередження інформаційної небезпеки включаються заходи щодо медіаграмотності, формування культури кібербезпеки та інфомедійної культури у цілому.
ПРОСВІТНИЦЬКІ ЗАХОДИ
1. Для підвищення свідомості вихованців щодо кібербулінгу:
- організація бесід та презентацій з теми кібербулінгу, щоб ознайомити дітей з основними поняттями, причинами та наслідками цього явища;
- проведення виховних годин на тему важливості поваги до інших людей в онлайн-середовищі та спільного створення позитивного і безпечного інтернет-середовища;
- організація групових дискусій, де діти зможуть ділитися своїм досвідом та думками щодо кібербулінгу;
розробка та проведення тематичних рольових ігор, де вихованці зможуть імітувати ситуації кібербулінгу та навчатися реагувати на них. (Згідно з Концепцією розвитку цифрових компетентностей, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №167-р)
2. Для навчання правилам безпечної поведінки вихованців в Інтернеті:
- організація розважальних активностей, які сприяють розвитку безпечної поведінки в Інтернеті для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;
використання спеціально розроблених інтерактивних ігор, які закріплюють правила безпечної поведінки в онлайн-середовищі;
- розміщення пам’яток з правилами безпечної поведінки в Інтернеті на видимих місцях у закладах освіти; створення плакатів, які діти можуть легко розуміти і запам’ятовувати;
- відвідування експертів з безпеки в Інтернеті або представників поліції, які спеціалізуються на кібербезпеці, для проведення презентацій, лекцій, зустрічей, для надання корисних порад вихованцям;
- проведення практичних воркшопів та тренінгів на теми сильних паролей, розпізнавання фішингових атак, контроль приватності та безпека соціальних мереж, де діти зможуть навчатися практичним навичкам безпеки в Інтернеті;
створення та проведення інтерактивних ігор та квіз-конкурсів на тему кібербезпеки, де діти зможуть вирішувати завдання, пов’язані з безпекою в Інтернеті;
- організація екскурсій для вихованців до місцевих центрів кібербезпеки або інших організацій, що займаються безпекою в Інтернеті для ознайомлення з місцем роботи експертів та заходами, які приймаються для захисту від кіберзагроз. Вікова категорія до 12 років (Згідно з реалізацією напрямів Стратегії інформаційної безпеки на період до 2025 року, затверджена указом Президента України від 28.12.2021 №685/2021; Згідно з напрямами Стратегії кібербезпеки України, затвердженої указом Президента України від 26.08.2021 №447/2021)
Заходи просвітницького характеру з учасниками освітнього процесу щодо попередження інформаційної небезпеки з батьками (іншими дорослими, які опікуються вихованням дитини):
1. Проведення заходів щодо визначення ступеню розуміння батьками питання безпеки комунікації дитини у цифровому просторі.
2. Актуалізація визначення рівня довіреності відносин дітей та батьків.
3. Опитування батьків щодо засобів комунікації, якими користується дитина у цифровому просторі.
4. Плануванні заходів для батьків щодо попередження інформаційної небезпеки з урахуванням актуальних потреб учасників освітнього процесу.
5. Розробка рекомендацій батькам щодо організації комунікації з дитиною:
- говорити з дитиною про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати;
- будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною;
- формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;
- заохочувати користуватися ґаджетами у зонах видимості дорослих;
- встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, вебсайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;
- бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.
- будувати довірливі стосунки між дітьми та дорослими (педагогами, батьками, близькими людьми).
З метою визначення потреби, змісту та напрямків просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладі освіти проводиться відповідний моніторинг, на підставі результатів якого формується план заходів на наступний навчальний рік.
Питання щодо організації просвітницької роботи в закладі освіти щодо формування/удосконалення цифрових навичок учасників освітнього процесу є предметом розгляду на засіданнях методичних об’єднань, педагогічної ради.
Просвітницькі заходи/Зміст заходів
Батьки у цифровому суспільстві
1.1. Цифрове суспільство/ Використання цифрових технологій та сервісів для:
− розуміння ролі цифрових ресурсів у житті громадянина та суспільства;
− вирішення проблем та завдань у повсякденному житті, особистої взаємодії, спілкування, перегляду ресурсів, даних та відомостей;
− участі у суспільній діяльності;
− захисту своїх прав та свобод, вираження власної громадянської позиції.
1.2.Електронне урядування/ Використання цифрових технологій та сервісів для:
− підтримки та участі у електронному урядуванні;
− розуміння понять «відкриті дані», «електронна ідентифікація громадян», «цифрові державні платформи» тощо
1.3. Електронний заклад освіти/ Використання цифрових сервісів та технологій для:
− створення «цифрового робочого місця» дитини;
− розуміння цифрового освітнього середовища закладу (групи);
− заохочення батьків та громадськості до ефективного використання цифрового освітнього середовища закладу (групи);
− активного сприяння використанню цифрових технологій для комунікації із закладом освіти.
Безпека в цифровому суспільстві/ Використання цифрових сервісів та технологій для:
− розпізнавання та протидії маніпуляційних технологій і пропаганди, перевірки надійності джерел і достовірності даних, небезпек в цифровому просторі;
− розуміння важливості відповідальної і безпечної поведінки в цифровому просторі;
− уникнення ризику здоров'я і загроз для фізичного і психологічного благополуччя при роботі у цифровому просторі;
− запобігання онлайн-злочинів в цифровому суспільстві;
− формування вміння захистити цифрові пристрої, дані та інші ресурси;
− знання заходів безпеки, розуміння персональної відповідальності кожного щодо ризиків та загроз при використанні цифрових пристроїв і мереж;
− захисту персональних даних та приватності− захисту навколишнього середовища, тобто розуміння впливу цифрових технологій на навколишнє середовище, з точки зору їх утилізації, а також їх використання, що може нанести шкоду, наприклад, об’єктам критичної інфраструктури тощо.
2. Розвиток цифрової компетентності батьків
Використання цифрових сервісів для спілкування, співпраці батьків та закладу освіти
2.1. Комунікація/ Використання цифрових сервісів для покращення комунікації батьків із закладом освіти або третіми особами. Розвиток співпраці та вдосконалення організаційних стратегій комунікації. Використання цифрових сервісів для:
− участь у онлайн-заходах для спілкування з закладом освіти, дотримання, наприклад, правил, зустрічі, заходів тощо;
− отримання інформації (індивідуально або колективно) від закладу освіти, наприклад, про особистий прогрес дитини у навчанні та з проблемних питань, що викликають стурбованість;
− спілкування з іншими батьками (різними педагогами) у закладі освіти; спілкування з третіми особами, які мають відношення до освітнього процесу;
− вміння отримувати інформацію за допомогою вебсайту закладу освіти або через соціальні мережі, освітні платформи, інші цифрові сервіси;
− участь у співпраці учасників освітнього процесу.
2.2. Інформаційна компетентність та медіаграмотність Використання цифрових сервісів як уміння:
- формулювати власні інформаційні потреби, здійснювати пошук цифрових даних та цифрових ресурсів в цифровому освітньому середовищі та в Інтернеті;
- аналізувати, порівнювати і критично оцінювати надійність цифрових джерел і достовірність даних, інформації та цифрових ресурсів;
- розміщувати, зберігати та видаляти цифрові дані та ресурси у цифровому середовищі;
- структурувати цифрові дані та інформацію в цифровому середовищі
2.3. Відповідальне використання цифрових технологій та сервісів/ Для використання цифрових сервісів
- усвідомлення впливу цифрових технологій на навколишнє середовище та соціум;
- розуміння ризиків і загроз цифрового суспільства;
-розуміння заходів власної безпеки у цифрових середовищах;
- уникнення ризиків для здоров'я і загроз для фізичного і психологічного благополуччя;
- захист особистих даних і конфіденційності у цифрових середовищах;
- захисту себе і інших від можливих небезпек у цифрових середовищах.
2.4. Вирішення проблем за допомогою цифрових технологій та сервісів/ Під час використання цифрових сервісів:
- виявлення технічних проблем у роботі пристроїв і використанні цифрових середовищ і їх вирішення;
- регулювання і налаштування цифрових середовищ для власних потреб;
− визначення, оцінювання, добору і використання цифрових сервісів і можливі технологічні реакції з метою подальшого вирішення цих завдань або проблем;
- виявлення прогалин у власній цифрової компетентності щодо налаштування цифрових пристроїв і сервісів;
- підтримки інших в розвитку їх цифрової компетентності щодо налаштування цифрових пристроїв і сервісів;
- пошуку можливостей для саморозвитку в галузі цифровізації.
3. Використання та аналіз цифрових ресурсів
3.1. Добір цифрових ресурсів/ При використанні цифрових сервісів:
- знати цифрові ресурси, які використовуються для навчання учнів/вихованців, зокрема, ті, які добираються закладом освіти з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб дітей;
- вміти оцінювати достовірність даних і надійність цифрових джерел і ресурсів, якими користується дитина;
- дотримуватись доброчесності при використанні цифрових ресурсів (наприклад, правових і етичних норм).
Додаток до листа МОН від 10.03.2021 р. № 1/9-128
Рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків щодо компетентностей безпечної поведінки в цифровому середовищі
Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в Інтернеті. Зауважуємо, що право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Разом з тим, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо існуючих ризиків в цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право отримувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, громади загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини. Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, бесконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччям дітей, зокрема: контактні ризики (сексуальнї експлуатації та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми); ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей; зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств; принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки; реклама, контент для дорослих); ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація); ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкода). Всі перераховані вище ризики не є вичерпними, постійно оновлюються та здатні негативно вплинути на фізичне, емоційне та психологічне благополуччя дитини.
Так, одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали Інтернет-челенджі та «групи смерті». Челендж (англ. Challenge) – жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик». Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі: «вогняний челендж» (Fire challenge); «падіння в стрибку» (Tripping jump challenge); «проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge); «отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge); «суїцидальний челендж Момо»; «удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge); «контрольована задуха» (Вlackout challenge); «вибух розетки» (Outlet Challenge); «вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»); «я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо. Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку. Служби технічного обслуговування та контролю за контентом популярних соціальних мереж не завжди вчасно виявляють та блокують контент, що закликає до небезпечних дій. Однак кожен користувач, помітивши контент, який може загрожувати життю та безпеці інших, може звернутися до адміністрації сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя. З огляду на сказане, необхідно формувати компетентності дітей, батьків та педагогічних працівників щодо безпечної поведінки в цифровому просторі та потенційної небезпеки безвідповідального ставлення до використання мережі Інтернет, суспільну культуру нетерпимого ставлення до порушення прав, свобод, безпеки дитини взагалі та в цифровому середовищі зокрема, критичне мислення під час сприйняття інформації та вчити правилам інформаційної гігієни, щоб запобігти впливу подібних ризиків та потраплянню дітей в небезпечні ситуації. Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання визнання та самоствердження. Однак, несформована психіка, емоційна нестабільність через великий потік інформації, можливі соціальні невдачі та бажання втекти від реальних проблем, вимушена ізоляція під час карантину знижують критичність підлітків до обраних ними способів поведінки. Підлітки в силу вікових особливостей намагаються відокремитись від
батьків, відійти у бік і знайти себе. Якщо ж це не вдається, підлітки починають втрачати інтерес до життя, не даючи собі можливості знаходити інші варіанти розв’язання проблеми. Такі підлітки є найбільш вразливою групою для небезпечних челенджів та «груп смерті». Під час організації профілактичних заходів варто врахувати зворотній ефект інформування з метою попередження – поширення інформації зростає пропорційно заходам, спрямованим на її видалення або попередження розповсюдження. Тому під час змістовного наповнення та організації профілактичних заходів не варто детально зосереджуватись на суті самих ризиків цифрового середовища, зокрема суті небезпечних челенджів, щоб уповільнити таку закономірність, а сконцентрувати увагу на можливих наслідках для здоров’я та життя, на відповідальному ставленні до поведінки в цифровому просторі, критичному осмисленні та сприйнятті інформації, правилах інформаційної гігієни, а також інформуванні щодо можливостей отримати допомогу практичних психологів у критичних ситуаціях, в тому числі анонімно. Безпечна поведінка в цифровому середовищі включає в себе сукупність знань, умінь та цінностей щодо: 1) прав людей (зокрема права в цифровому середовищі); 2) електронної участі (участь у прийнятті рішень); 3) збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями; 4) механізмів захисту прав, що порушуються в Інтернеті, а також способів отримати допомогу (див.: Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті. Навчально-методичний посібник/Черних О. – Київ, 2017.). Рекомендуємо під час змістовного наповнення та організації профілактичних заходів орієнтуватись на зазначені складові для всебічного формування відповідної компетентності. Додаткову інформацію, зокрема розробки уроків, можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки України в розділі «Безпека дітей в Інтернеті». Позитивне спілкування між родиною та закладом освіти сприяє попередженню потрапляння дітей в небезпечні ситуації, в тому числі в цифровому середовищі, та вчасному виявленню таких ситуацій і реагуванню. Таке спілкування позитивно впливає на всіх учасників освітнього процесу. Зокрема, залучення батьків до освітнього процесу сприяє їхній обізнаності щодо необхідної допомоги та підтримки їхній дитині, цінності своєї участі в освітньому процесі, а також впливає на ступінь і якість участі батьків в навчанні своїх дітей вдома. Таке залучення позитивно впливає на академічну успішність, рівень мотивації дітей до навчання, поведінку, ставлення до домашніх завдань та закладу освіти в цілому. А також сприяє обізнаності педагогічних працівників щодо потреб дитини та особливостей родинного середовища, що є цінною інформацією для організації освітнього процесу у найкращий для дитини спосіб. Позитивне спілкування між батьками та педагогічними працівниками необхідне для побудови партнерських взаємовідносин між закладом освіти та родиною. Таке спілкування є основою для всіх інших форм участі родини в освітньому процесі. Повідомлення батькам переважно поганих новини про успішність дітей та їх поведінку, ніж про успіхи та визнання їх досягнень, перешкоджає залученню батьків, змушуючи їх відчувати свою неефективність та неспроможність допомогти своїм дітям. Для залучення батьків та їх інформування заклад освіти може використовувати дошки оголошень для батьків, оголошення на вході в заклад освіти, телефонний зв’язок, електронну пошту, сайт закладу освіти, месенджери тощо. Для комунікації з батьками щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі важливо зосередити увагу на таких порадах: говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті; будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти; разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті; формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість; підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті; заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету; встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн; контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини; вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування; перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів; використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки); бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині. У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів). Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів: 1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитин (Пн – Пт з 12:00 до 16:00): 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних); 16 111 (безкоштовно з мобільних). 2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer. 3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою. Також важливо, щоб учасники освітнього процесу були поінформовані про те, які саме послуги в сфері психологічного забезпечення освітнього процесу та в якому порядку вони можуть отримати, в тому числі дистанційно. Відповідну інформацію варто розмістити на сайті закладу освіти. Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із операційною системою Windows 10 можна за такою послідовністю дій: 1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»; 2) у категорії «Сім’я та інші користувачі» натисніть «Додати члена сім’ї»; 3) операційна система на вибір запропонує створити профіль для дитини або дорослого; 4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.
Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого належить контролювати. Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android можна за такою послідовністю дій: 1) відкрийте програму «Play Маркет»; 2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть «Установки» – «Батьківський контроль». 3) увімкніть означену функцію. 4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код. 5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги. Забороніть завантаження і покупку контенту для дорослих». Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його налаштували. При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши наведені вище інструкції. Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch» можна за такою послідовністю дій: 1) перейдіть в меню «Налаштування» – «Основні» – «Обмеження». 2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження». 3) створіть пароль функції «Обмеження». Код-пароль обмежень необхідний для зміни налаштувань або відключення обмежень. Крім того, на сайтах підтримки від виробників можна отримати додаткову інформацію щодо принципів роботи та точного налаштування функції «батьківського контролю» та за посиланням.