Рання діагностика дітей з вадами опорно - рухового апарату
     
     На діагностиці, лікуванні та профілактиці вроджених та набутих вад опорно-рухового апарату у дітей спеціалізується дитячий ортопед.
У своїй практиці дитячий ортопед вирішує широкий спектр проблем, пов’язані із розвитком кістково-м’язової системи у ранньому віці. Його робота є важливою ланкою у системі забезпечення повноцінного фізичного розвитку та загального здоров’я малюків. 
Ортопедичні проблеми, виявлені та вирішені на ранніх стадіях життя, можуть уникнути серйозних ускладнень у подальшому розвитку дитини. Дитячий ортопед відіграє ключову роль у вчасній діагностиці вад та виборі оптимального лікування, сприяючи нормальному фізичному росту та активному способу життя у дітей. Тому батькам, у яких діти мають порушення опорно – рухового апарату,  потрібно вчасно звернутись за консультацією саме до лікаря-ортопеда. 
Діагностика вроджених та набутих вад розвитку опорно-рухового апарату у дітей:
    Клінічний огляд.
    Анамнез та скарги – спілкування з батьками або самою дитиною для отримання історії скарг та встановлення можливих причин проблем опорно-рухового апарату.
    Фізичний огляд – ретельний аналіз постави, ходи, рухів та інших параметрів, які можуть вказувати на наявність вад чи захворювань.
    Інструментальні дослідження.
    Рентгенографія – використовується для отримання зображень кісток та суглобів, дозволяючи ортопедам визначити стан розвитку та можливі відхилення.
    Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – надає детальніші зображення м’яких тканин, суглобів та хребта, що допомагає виявити вади, які не завжди видно на рентгенограмах.
    Комп’ютерна томографія (КТ) – використовується для отримання детальних зображень внутрішніх структур тіла.
    Лабораторні аналізи.
    Аналіз крові – допомагає виявити можливі запальні процеси або патології, які можуть впливати на стан опорно-рухового апарату.
Ці методи дозволяють  отримати повний обсяг інформації про стан опорно-рухового апарату та вчасно виявляти вади та захворювання, щоб розробити ефективний план лікування та корекції хворої дитини.     
Завдання, спрямовані на досягнення головної мети дитячого ортопеда, – забезпечення повноцінного фізичного розвитку та здоров’я дітей, а також попередження можливих ускладнень, пов’язаних із вадами опорно-рухового апарату.
Найпоширеніші методи лікування дітей з ОРА - це масаж, фізіотерапія та лікувальна фізкультура
Фізична активність – сприяє розвитку сильного опорно-рухового апарату. Регулярні заняття спортом, активні ігри та фізичні вправи допомагають утримувати м’язи та суглоби в хорошій формі.
Навчання дітей правильним позам для сидіння та стояння, а також важливість періодичного зміщення позиції для уникнення монотонності.
Контроль навантаження на ранній вік – забезпечення, щоб рюкзаки та інші предмети не були занадто важкими для дитини, а також врахування рекомендацій щодо ваги.
Профілактика вад опорно-рухового апарату включає в себе систематичні заходи, спрямовані на збереження та покращення здоров’я опорно-рухового апарату в ранньому віці.
Постійні обстеження, комплексне лікування та співпраця з батьками   важливі для покращення якості життя дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату.
Важливість ранньої діагностики та лікування у дитячій ортопедії неможливо переоцінити.
Раннє втручання у багатьох випадках дозволяє уникнути серйозних ускладнень та забезпечити найкращі результати лікування. Використання новітніх технологій розширює можливості точної діагностики та ефективного лікування.
Закликаємо батьків дбати про розвиток опорно-рухового апарату своїх дітей, приділяти увагу їхній поставі, регулярно проходити медичні огляди та слідкувати за фізичною активністю малят.
Із урахуванням важливості ранньої діагностики батьківська увага та підтримка грають важливу роль у формуванні здорового опорно-рухового апарату, що є основою повноцінного та активного життя дітей.

​

Плоска стопа та вправи для її  запобігання

​

     Що таке плоска стопа у дітей? Чому і коли вона виникає? Як їй запобігти? Такі питання цікавлять багатьох батьків.

Плоска стопа – це зниження внутрішнього склепіння стопи людини. Така патологія може бути вродженою або набутою. Діти зазвичай народжуються з плоскою стопою, тобто м'язи стопи ще не сформовані. Але це не значить, що у дитини обов'язково виникне плоскостопість. До 3-річного віку склепіння, як правило, піднімається.
І все ж, що воно таке – плоскостопість у дітей? Це хвороба опорно-рухового апарату, для якої характерне зниження склепіння стопи. Виникнення її може починатися ще на початку життя дитини.
Уроджена плоскостопість у дітей зустрічається доволі рідко, зазвичай вона набувається. Тому її можна (і необхідно) попередити.
     Основною причиною виникнення цієї хвороби у дитини вважається неправильно підібраний одяг і взуття ще на першому році життя. Щільні шкарпетки, повзунки, колготки тиснутимуть на судини і нерви, що знаходяться на стопі малюка. Тому дитині потрібно підбирати просторий одяг, він не повинен зв'язувати рухи стопи. Також є помилкою деяких мам придбання модного взуття для 6-7-місячної дитини. У такому ранньому віці дитина взагалі не потребує ніякого взуття. Набагато корисніше для неї побути іноді босоніж, особливо тоді, коли вона вчиться вставати і робити перші кроки. Коли малюк в манежі чи своєму ліжечку перший раз починає вставати на ніжки, мама не повинна допускати тривалого стояння, тому що воно може ослабити ще не зміцнілі склепіння стоп. До групи ризику виникнення плоскостопості входять й малюки з надмірною вагою, яка значно навантажує стопу. В такому разі теж не можна допускати довгочасного стояння дитини, потрібно, щоб вона багато рухалася.
     Як визначити плоскостопість у дитини? Для цього стопи малюка треба змазати вазеліном або жирним дитячим кремом і поставити його на чистий папір чи серветку. При цьому спинка у дитини має бути рівною, а ніжки зімкнуті разом. Так вага всього тіла розподіляється рівномірно. На відбитку стопи не повинно бути відхилення п'яти в сторону. Звичайно, до 3 років дитяча стопа погано сформована, і склепіння проявляються ледь-ледь, але в будь-якому разі такого відхилення не повинно бути. До того ж, на відбитку повинна проявитися хоча б маленька виїмка на внутрішній поверхні склепіння стопи.
Є й інший спосіб: поставити дитину на аркуш паперу, обвести стопу олівцем. Контур покаже, чи є на ніжці сформовані склепіння.
     При правильному розвитку склепіння стопи повинні сформуватися до 3 років, а якщо цього не відбувається (на папері відбивається слід, на якому взагалі не видно склепіння), необхідно починати лікування (точніше сказати – виправлення) плоскостопості. Робити це потрібно до 5-6-річного віку, адже потім боротися з цією хворобою буде набагато важче.
     Основні методи боротьби з плоскостопістю - масаж і лікувальна фізкультура.
     Навчаючи дитину виконувати певні вправи, потрібно надавати цим заняттям ігрову форму. Тоді малюкові буде цікаво і весело. Як тільки він навчиться виконувати вправи за вказівкою мами, можна переходити до лікувальної фізкультури. Мама має попросити дитину пройтися на носочках, на п'яточках, а потім показати «клишоногого ведмедика», тобто зробити кілька кроків на зовнішній поверхні стопи. Головне правило під час виконання вправ: ні в якому разі не дозволяти дитині ходити на внутрішній поверхні стопи.
     Або така вправа: мама з дитиною сідають на килимок навпроти один одного і ногами перекидають один одному м'яч.
Існує ще й такий вид вправ як «збиральні» ігри. Треба поставити на підлогу коробочку і навколо неї розкидати олівці, кульки, інші дрібні предмети. Мама має попросити дитинку зібрати їх пальчиками ніг і поскладати в коробочку.
Подібні п'ятихвилинки бажано проводити регулярно кілька разів на день, і результат не забариться. Також потрібно звернути увагу на щоденну активність малюка. Дитина повинна багато рухатися, тому мама має приділяти цьому значну увагу. Наприклад, стоячи в черзі разом з дитиною, можна попросити малюка побігати навколо себе або пострибати – це буде не тільки корисним, але й принесе дитині велике задоволення.
     Треба не забувати про користь ходіння босоніж. Добре було б малюкові в теплу пору року босоніж походити по теплому піску, травичці чи дрібній гальці. Вдома для таких занять підійдуть ребристі поверхні та масажні килимки. Така ходьба рефлекторно сприятиме напруженню м'язів стопи, тим самим укріплюючи і формуючи її склепіння. 
При проведенні фізкультурних занять важливо дотримуватися правил: по-перше, не перенавантажувати дитину і не виконувати вправи, які вона не в змозі зробити; по-друге, тренувати різні групи м’язів і стопи з різних ракурсів; по-третє, регулярність і систематичність занять – головний фактор успішної профілактики і лікування плоскостопості.
У процесі виконання вправи дитина повинна відчувати роботу своїми м’язами і стопами. Можна проводити тренування, акцентуючи увагу на різних частинах стопи: п’ята, внутрішній і зовнішній край, м’язи пальців. 
Важливе значення в боротьбі з плоскостопістю має масаж. Чи може мама навчитися необхідним прийомам стимуляції м'язів стопи? Не тільки може, а й повинна навчитися елементарним навичкам гігієнічного масажу. Для попередження плоскостопості особливу увагу необхідно звернути на стимуляцію м'язів попереку, сідничок, самої стопи і поверхонь ніжок. Для початку, масажуючи стопу малюка, треба наче намалювати вісімку на її задній поверхні (кружечок навколо п'яточки, кружечок навколо підвищення біля пальчиків і знову кружечок навколо п'ятки); зробити кілька надавлювань на стопу (починаючи з п'яточки і прямуючи до пальчиків). Такі, зовсім нескладні, стимулюючі стопу рухи мама цілком може робити самостійно, а разом з тим, цей простий масаж буде не тільки ефективним початком лікування плоскостопості, але й чудовою профілактикою, яка, як відомо, має дуже велике значення.
     Окрім лікувальної і профілактичної фізкультури, рекомендується проводити процедури для ніг, такі як теплі і холодні ванни, констрастні душі, масажі, які також сприяють зміцненню м’язів і формуванню правильної арки стопи.
Фахівці рекомендують забувати про взуття з м’якими підошвами та поганою фіксацією стопи. Це може призвести до неправильного формування стопи. Купувати взуття, яке забезпечує правильну підтримку стопи, варто тільки після консультації фахівцями.
     У процесі профілактики плоскостопості у дітей дошкільного віку велику роль відіграють гігієнічні фактори. Повноцінне харчування є одним із таких факторів. Тому варто рекомендувати дітям споживати різні корисні продукти, такі як молочні продукти, фрукти, овочі, які зміцнюють організм і сприяють правильному формуванню ніг.
     Рекомендації:
     Для самостійний вправ з профілактики чи лікування плоскостопості у дитини вдома у будь-яку пору року вам допоможуть масажні килимки, а також ортопедичне взуття (або ортопедичні устілки), яке дитина повинна носити вдома і на вулиці. 
Для зміцнення м’язів ніг можна використовувати різні тренажери, гімнастичні м’ячики, скакалки. Це допоможе розвинути м’язи гомілок і ніг, зміцнити стопу і направити її на правильну форму.
     Лікувальна і профілактична фізкультура грає важливу роль у формуванні здорових стоп і профілактиці плоскостопості у дітей дошкільного віку. Основний принцип – тренувати м’язи стопи і гомілки, зміцнювати кістки і стимулювати правильне формування склепіння стопи.   

​

Використання природних матеріалів для профілактики плоскостопості

​

     Плоскостопість у дітей зустрічається часто, особливо у малюків у ранньому віці, щоб попередити можливі негативні наслідки, необхідно вживати заходів. Плоскостопість супроводжується різними порушеннями, основним з яких є зміна опорної функції стопи.
     Крім того, можуть з’являтися болючі відчуття в результаті порушення кровопостачання, у деяких випадках, навіть судоми. Стопи частіше потіють і постійно холодні, на них з’являється синій відтінок. Плоскостопість може вплинути на розташування тазу і на хребет, а це призведе до порушення постави.
     Наявність плоскостопості у дітей можна визначити за зовнішніми ознаками. Так, під час пересування такі діти сильно махають руками, тупотять і підгинають ноги в області коліна або кульшового суглобу. Також їх хода стає напруженою і незграбною.
     Стопи у дітей в ранньому віці активно розвиваються і формуються, тому будь-які зовнішні фактори можуть призвести до різного роду відхилень. Завдяки тому, що дитячий організм відрізняється високою пластичністю, щоб попередити плоскостопість, треба зміцнювати і тренувати зв’язки, м’язи стоп.
     Для попередження плоскостопості необхідно помірно навантажувати м’язи, ноги і стопи, кожен день приймати холодні ванни, ходити босоніж по землі, траві чи камінню. Особливо корисно ходити босими ногами, наприклад, з рихлою або нерівною поверхнею, це пояснюється тим, що під час пересування дитині незручно ставити стопу повністю на землю, і вона згинає пальці або стає на зовнішній край. Такі вправи допомагають зміцнювати стопи.
Крім того, для профілактики плоскостопості слід використовувати комплекси вправ і додаткових засобів, щоб отримати очікуваний результат. По-перше, потрібно пам’ятати про гігієнічні фактори, тобто правильно вибирати взуття і дотримуватися гігієни. По-друге, виконувати фізичні вправи, за допомогою яких зміцнюються м’язи стопи і гомілки, а також правильно формується стопа.
     Всі методи профілактики повинні виконуватися і дотримуватися регулярно, необхідно кожен рік перевіряти стан стоп дитини, створювати повноцінні і розвиваючі умови для оздоровчої фізкультури. Також забезпечувати рекомендований фахівцями руховий режим і дотримуватися правил гігієни, не варто забувати і про фізичне виховання.
Для того, щоб створити повноцінні умови оздоровчого середовища, необхідно підготувати спеціальне обладнання та інвентар для фізичних вправ. Вони допоможуть не тільки зміцнити м’язи, але й позитивно вплинути на формування стопи. Наприклад, це може бути дошка з ребристою або похилою стороною, скошена поверхня, стінка для фізкультури, сходи з мотузки, м’ячі, скакалки або обручі, а також інші пристосування для масажу ніг, палиці для проведення гімнастики, мати і велосипед.
     Можна використовувати спеціальні тренажери, на яких встановлені педалі у формі конуса, вони також беруть участь у правильному формуванні стопи.
     Не слід змушувати дітей використовувати такий інвентар, у них повинне бути власне бажання, а у літній період можна підготувати природні оздоровчі тренажери: наприклад, створити природні доріжки, на яких можна тренуватися.
Усі батьки задаються питанням, як зробити так, щоб у дитини не було плоскостопості. Звичайно, про цю проблему слід думати ще в глибокому дитинстві, щоб у шкільному віці у дитини не було порушень у формуванні стопи.
Слід завжди пам’ятати про профілактику, це гігієнічні процедури, лікувальна фізкультура, а також природні оздоровчі заходи, що призначають дітям дошкільного віку.
     Відразу після того, як малюк почав ходити своїми ніжками, батьки повинні підбирати йому зручне і якісне взуття, крім того, не зайвим буде привчити дитину перед сном мити ноги у прохолодній воді, або кімнатної температури.
До природних і оздоровчих методів профілактики плоскостопості фахівці відносять пересування босими ногами в теплу пору року по вуличних і ґрунтових доріжках. У холодну пору року можна ходити босоніж по доріжках, створених штучним шляхом. Необхідно загартовувати ноги, обливати їх по черзі водою, яка буде відрізнятися по температурі, створювати сольові доріжки для ходіння.
     Необхідно пам’ятати про розроблені фахівцями фізичні вправи. Вони допомагають зміцнювати м’язи в області стоп і гомілок, а також підтримують правильне формування стоп. Лікувальна фізкультура повинна проходити з використанням додаткових засобів, у вигляді м’яча або скакалки, обруча та інших предметів. Діти охоче займаються лікувальною фізкультурою, якщо правильно підвести їх до цього.
Ходити босими ногами можна не тільки на вулиці, але і в приміщенні, на свіжому повітрі, щоб проводити заняття для профілактики плоскостопості, слід уважно підібрати місце, тому що людям властиво скрізь смітити і залишати різні гострі предмети, якими діти можуть поранитися. Тому багато батьків створюють фізичні тренажери власними руками. Так вони можуть убезпечити свою дитину, крім того, тренуватися можна і вдома. Наприклад, щоб зробити своїми руками доріжку, можна зшити довге полотно із клейонки та наповнити його різними невеликими предметами, крупами. Відмінно підійде для такої мети горох або квасоля, перловка або каштан.
У домашніх умовах діти можуть лазити по шведській стінці, яка є відмінним пристосуванням для профілактики плоскостопості у дитини, тому що варіантів вправ величезна кількість, тренуватися може все тіло.
Дітей слід постійно залучати до цікавих спортивних занять, наприклад, стрибати на скакалці або бігати, займатися різними рухливими вправами, головне, щоб такі заняття не могли нашкодити дитині, враховуючи її фізичні можливості. Можна запропонувати дитині займатися танцями, відвідувати масажні процедури, а вдома для масажу ніг використовувати різні предмети, які мають рифлену поверхню.
     Лікарі рекомендують для профілактики плоскостопості виконувати наступну вправу кілька разів на тиждень: захоплювати дрібні предмети на підлозі пальцями ніг і пересувати їх з одного місця на інше. Для таких вправ підійдуть різні кульки невеликого розміру, олівці або ґудзики.
     Відразу після того, як малюк почав ходити своїми ніжками, батьки повинні підбирати йому зручне й якісне взуття, крім того, не зайвим буде привчити дитину перед сном мити ноги у прохолодній воді або кімнатної температури.
Батьки повинні знати деякі правила, перш ніж підбирати дитині взуття. По-перше, приміряти річ слід після обіду, бо нога трохи набрякає. Якщо купувати взуття зранку, після обіду воно буде тісним для дитячої ноги. Одягати нове взуття при покупці слід одразу на дві ноги, після чого дитина має у ньому походити.
     Не можна купувати дитяче взуття «впритул», великий палець не повинен упиратися в носок, воно повинне бути широким, щоб всі пальці ворушилися. Порушення цієї вимоги призведе до того, що у дитини ще порушиться і кровообіг стопи. Щоб ноги дихали, фахівці рекомендують вибирати дитяче взуття тільки з натурального матеріалу. Не варто забувати і про наявність підбора, завдяки якому відбувається тренування м’язів гомілки і стопи, крім цього, він ще й запобігає падінню дитини назад. Устілка у взутті повинна бути такою, яка легко поглинає вологу, задник не повинен бовтатися, а носки повинні бути закругленої форми.
     Існують не тільки правила вибору взуття, але і догляду за ним. Дитину з раннього віку слід привчати якомога частіше міняти шкарпетки, особливо, якщо на вулиці дуже жарко. Крім того, будь-яке взуття слід правильно сушити, для цього підходять електричні пристрої. Вологе взуття являє собою джерело хвороб. А також батьки повинні постійно спостерігати за розміром ноги у дитини, щоб вчасно купувати нове.
     Щоб ступня формувалася правильно, її м’язи повинні правильно працювати!
     Потрібні регулярні навантаження:
* ходьба по піску, гальці, жорсткій траві;
* важливо бігати босоніж: на березі річки, по піску, стежкою в саду або парку;
* по гладенькій підлозі важливо ходити взутими, але можна зробити спеціальні килимки з гальки, купити масажні килими, прокласти на підлогу щось шорстке;
* добре плавати кролем, кататися на велосипеді, лазити по драбинках вдома і на вулиці.
     Фізичні вправи при плоскостопості направлені на зміцнення м'язів стопи з'єднаних з кістками і підвищення висоти зводу стопи.
     Щоб усунути поперечну плоскостопість, вправи повинні включати:
•    перебирання дрібних предметів ногами;
•    піднімання пальцями ноги серветки:
•    утримання підошвою згорнутої хустки або шкарпетки;

•    перетягування рушника пальцями ноги (може виконуватися з обтяженням).
 

Артикуляційна гімнастика у домашніх умовах

 

     Невід'ємною складовою логопедичного заняття є Артикуляційна Гімнастика!
     Як проводити артикуляційну гімнастику в домашніх умовах?
1. Дотримуйтесь певної послідовності у виконанні – від простих до більш складних.
2. Спочатку вправи виконуйте у повільному темпі, обов’язково перед дзеркалом.
3. Спочатку можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи, головне, щоб вона була виконана правильно, якісно. Потім кількість повторень збільшується до 10-15 разів.
4. Коли дитина навчиться виконувати рухи, відчувати положення органів артикуляційного апарату, дзеркало можна прибрати.
5. Для дітей потрібна зорова опора, тому доречно використовувати картки із зображенням артикуляційних вправ та символи-картки.
6. Позитивно налаштуйте дитину на роботу. Наприклад, прочитайте веселий віршик, запропонуйте загадку. Покажіть символ-картку, зверніть увагу на зображення, запитайте про яку артикуляційну вправу подумала дитина дивлячись на символ-картку, а вже потім починайте виконання вправ.

​

Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР)

Зазвичай, починаючи з дворічного віку, батьки звертають особливу увагу на таку важливу навичку дитини як мова і це дуже правильно. Адже вже у віці навіть 2-х років у малюка має бути мінімальний набір слів які він говорить і багато слів, інструкцій які він розуміє. Якщо ж батьки помічають, що їх дитина в цьому віці ще не говорить слів, не розуміє або майже не розуміє зверненої мови, батькам варто занепокоїтися і звернутися за консультацією до нейропсихолога чи дефектолога, логопеда, психолога. Адже мова може йти про ЗМР (затримку мовленнєвого розвитку) і чим раніше її встановити, тим швидше пройде процес корекції.
Затримка мовленнєвого розвитку у дітей (ЗМР) – це затримка у розвитку навичок мовлення відносно встановлених вікових норм. Вона може проявлятися у затримці експресивного мовлення (коли дитина не говорить або мало говорить), затримці рецептивного мовлення (коли дитина важко розуміє або не розуміє мову на слух). 
Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР)  досить поширена на сьогодні проблема і по невтішнім даним статистики виявляється у кожної п’ятої дитини. Але якщо вчасно виявити проблему та якомога раніше розпочати етап корекції то досить швидко діти наздоганяють своїх однолітків, напроти ж якщо затримка була виявлена вже після 4 років процес корекції займе набагато більше часу та зусиль. 
ПРИЧИНИ ТА СИМПТОМИ ЗМР У ДІТЕЙ
Для того, щоб батьки мали змогу вчасно виявити труднощі дитини у розвитку мовлення і звернутися по допомогу, розглянемо ряд симптомів які говорять про можливу затримку мовленнєвого розвитку:
•    відсутність або однотипність гуління, белькотіння (на 1 році життя); 
•    слабка реакція на звернену мову, відсутність інтересу до мовлення (на 1 році життя); 
•    дитина не реагує на звернену мову, не розуміє простих слів, які часто вживаються (у віці 1рік);
•    не імітує звуків мови ( у віці 1рік); 
•    для привернення уваги використовує лише плач (у віці 1,5 роки); 
•    знижена мовна активність, дитина більшість часу мовчить (у віці 1,5 -2 роки); 
•    не говорить прості фрази з двох слів, не говорить окремі слова (у віці  2 років); 
•    не може зрозуміти прості питання, показати на прохання предмети або зображення у книзі ( у віці 2 роки); 
•    відсутнє бажання повторювати за дорослим окремі слова або фрази або договорювати улюблені віршики-забавлянки (у віці 2-2,5 років);  
•    обмежений словниковий запас, дитина не може назвати знайомі йому предмети і дії ( у віці 3 років); 
•    використовує у мові лише обмежену кількість простих слів або їх скорочень, наприклад: мама, тато, дай, бах, бі-бі, ту-ту і т.д  (у віці 2,5-3 роки);
•    використовує міміку та жести замість вимови речень (у 2,5-3 роки);
•    в мовленні відсутні фрази з трьох і більше слів (у віці 3 роки); 
•    мова дитини незрозуміла для оточення і вона доповнює її жестами (у віці 3 років); 
•    повторює речення за кимось, але самостійно їх не будує (3 роки);
•    може вимовити трискладові слова лише з зовнішньою допомогою, повторюючи за дорослим (у віці 3 років); 
•    не розуміє або має труднощі у розумінні фрази, яка складається більш ніж з двох слів ( у віці 3 років); 
•    відмовляється прослуховувати казки, які читають батьки (у віці 3 років); 
•    звернену мову розуміє лише в контексті знайомої побутової ситуації (у віці 3 років).
Причини затримки мовленнєвого розвитку у дітей можна умовно поділити на декілька груп:
1.    пренатальні (перебіг вагітності): гіпоксія, асфіксія плода, внутрішньоутробні інфекції, контакт вагітної жінки з шкідливими речовинами, приймання вагітною жінкою антибіотиків, внутрішньоутробні порушення структур мозку, генетичні патології, внутріушньоутробні аномалії розвитку органів мови та слуху; 
2.    натальні (перебіг пологів): родова травма, важкі пологи, передчасні пологи, гіпоксія внаслідок обвиття або тривалого безводного періоду; 
3.    постнатальні (ранній дитячий вік): черепно-мозгові травми, оперативні втручання, загальна анастезія, перенесені менінгіти або інші нейроінфекції; 
4.    соціальні: білінгвістичні сім’ї, переїзд до іншої країни (зміна мовного середовища), недостатня кількість спілкування, педагогічна занедбаність, недостатньо збагачене та різноманітне середовище для розвитку, гіперопіка. 
Звісно це не вичерпний перелік причин виникнення затримки розвитку мовлення у дітей. 
ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ЗАТРИМКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
Пізнє виявлення затримки мовленнєвого розвитку може призвести до затримки загального когнітивного розвитку, проблемної (часто агресивної) поведінки, труднощів комунікації, а в шкільному періоді труднощами в навчанні. 
Діагностика та корекція ЗМР включає в себе комплексний підхід. Почати варто з консультацій у таких фахівців: педіатра, невролога, отоларинголога (ЛОР), нейропсихолога, логопеда.  За результатами консультацій можуть бути призначені додаткові обстеження такі як: ЕЕГ, МРТ, аудіограму і т.д. 
Найкраще свою дитину знають лише батьки. Тому якщо ви помітили, що розвиток малюка не відповідає віковим нормам, чи, якщо до 1–2 років він розвивався нормально, а потім почав втрачати свої навички, якомога швидше зверніться за консультацією до фахівця.

 

Деформація грудної клітки: причини та її лікування

​

Деформація грудної клітки – це захворювання опорно-рухового апарату, пов’язане зі зміною форм грудної клітини, кістково-м’язового каркасу, кісткової та хрящової структур. Деформації грудної клітики можуть бути як вроджені, так і набуті. Вроджені грудні деформації зустрічаються рідше, ніж набуті, вони пов’язані з аномаліями розвитку хребта, грудини, ребер і лопаток.
Причини виникнення деформації грудної клітки
У більшості випадків викривлення грудної клітки є генетичною аномалією. Генетичні дефекти обумовлені непропорційним розвитком кісткової та хрящової тканини, викликають розвиток асиметрії ребер та грудини, а також появи увігнутості та опуклості грудної клітини. Крім цього, основною причиною деформації грудини можуть бути механічні травми та пошкодження.

Набуті деформації грудної клітки найчастіше виникають внаслідок таких захворювань:
•    рахіту;
•    туберкульозу;
•    захворювань легенів;
•    травм грудної клітки.
Серед вроджених деформацій грудної клітки виділяють:
•    лійкоподібна грудна клітка;
•    килеподібна грудна клітка.
Лійкоподібна деформація грудної клітки (“груди шевця”, увігнуті груди, впалі груди) є найбільш поширеною деформацією грудної клітки. Лійкоподібна деформація виникає, як правило, при народженні або незабаром після народження. Хвороба характеризується вираженим поглибленням у центральній, а також нижній частині грудного каркасу, причиною цієї патології є вроджена неповноцінність реберних хрящів.
Діагностика деформацій грудної клітки, як правило, не є проблемою. Перш за все лікар ортопед-травматолог проводить огляд, тільки після цього він може призначити ще ряд обстежень.
Комплекс вправ для виправлення деформації грудної клітки ґрунтується на тренуванні правильного дихання.
Важливо пам’ятати, що всі вправи треба робити на вдиху, а повертатися у вихідне положення на видиху. Рівномірно розподіляйте навантаження на верхню частину тулуба.

 

Рекомендації щодо лікувального масажу дітей з порушенням опорно – рухового апарату

​

Масаж – це один з найкращих способів профілактики і лікування багатьох захворювань, він позитивно впливає на весь організм дитини. Під впливом масажу нормалізується робота нервової системи, опорно-рухового апарату, стимулюється розвиток м’язів, покращуються сон і апетит.
     Вважається, що діти, яким систематично проводять масаж фізично швидше розвиваються. Завдяки більш вираженому імунітету вони менш схильні до різних захворювань. 
Масаж - це надзвичайно ефективний та приємний спосіб покращення та зміцнення здоров'я дітей, масаж сприяє:
-     розвитку опорно-рухового апарату;
-    нормалізації роботи нервової системи;
-    покращує кровообіг і м'язовий тонус;
-    покращує усі процеси в організмі;
-    стимулює розвиток м'язів; 
-    покращує сон і апетит. 
Але найголовніше - під час процедури дитина отримує тактильні відчуття, які сприяють розвитку мозку. Адже дотик для дітей означає набагато більше, ніж для дорослих - по суті, на ранньому етапі розвитку це є одним з основних способів пізнання навколишнього світу.
Науково доведено, що діти, що отримували в перші місяці життя достатню кількість дотиків, розвиваються краще і швидше, оскільки при фізичному контакті з шкірою малюка помітно збільшується кількість мієліну, що входить до нервових волокон. Поведінка і настрій дитини теж безпосередньо залежать від фізичного контакту. Більше того, недолік тактильних відчуттів в самому ранньому віці через десятиліття може негативно позначитися на упевненості в собі і стресостійкості.
Лікувальний масаж характеризується дієвим знеболювальним ефектом. В результаті нескладних маніпуляцій поліпшується відтік крові до тканин і хребта, прискорює рух лімфи, сприяючи швидкому відпочинку м’язів, покращується самопочуття дитини.
Серед лікувальних масажів, поширеним є –ортопедичний – відноситься до професійного впливу і показаний при проблемах з опорно-руховим апаратом, плоскостопості, дисплазії  кульшового суглоба, при сколіозі, кривошиї, кіфозі і лордозі, вальгусній і варусній деформаціях стоп.
Дітей, які потребують масаж і лікувальну фізкультуру, стає з кожним роком все більше. Лікувальна фізкультура і масаж роблять різнобічний вплив на дитячий організм. 
Техніка, прийоми виконання масажу дітям - такі ж, як і дорослим, однак методика більш щадна, бо шкіра у дітей ніжна, вони легко збудливі.
Масаж не повинен викликати або посилювати больові відчуття
Особливість масажу для дітей дошкільного віку - обов'язкове поєднання його  з фізичними вправами.
Проводять масаж в провітреному приміщенні при температурі повітря не нижче+20°. 
Тривалість процедури - від 5-8 до 30 хв, курс проведення10 – 15 процедур. Перерви між повторними курсами визначають індивідуально.
При масажі дітям, як правило, не слід користуватися мазями, кремами. При жирній шкірі, підвищеній пітливості дитини, шкіру припудрюють тальком; при сухій шкірі дитини масажист змащує свої руки гліцерином, рослинним маслом, дитячим кремом.
Масаж ефективний при максимальному розслабленні м'язів у дитини.
Дозування масажних прийомів і інтенсивність їх виконання повинні наростати поступово.
Масаж грудей, живота, спини, кінцівок для посилення лімфо і кровообігу, поліпшення венозного відтоку проводять по ходу лімфатичних і кровоносних судин в напрямку течії крові і лімфи. 
Методика масажу при кожному захворюванні має специфічні особливості  з урахуванням причини захворювання, особливостей перебігу патологічного процесу, функціонального стану нервової системи, віку дитини, знання дії прийомів. 
Загальний (класичний) масаж – має дуже широке застосування. Це той самий вид процедур, які можна і потрібно проводити дітям практично в будь-якому віці в домашніх умовах. Показаний навіть абсолютно здоровим діткам. Але особливо його потребують діти грудного віку, легко збудливі і загальмовані малюки, котрі часто хворіють.
Точковий масаж – цей вид масажу прийшов до нас зі Сходу. Акупунктурні точки, стимуляція яких передбачена методикою, впливають на роботу певних органів і систем, на головний мозок, нервову систему. Він є досить складним для непрофесіонала, проте деякі різновиди точкового масажу все-таки можна проводити вдома, наприклад, масаж дитині при головному болю або при нежиті.
І хоч масаж виглядає, на перший погляд, простою і безпечною процедурою, все ж не варто самому приймати рішення робити масаж. І якщо ви ніколи його не робили і не маєте потрібних знань рекомендуємо спочатку проконсультуватись з лікарем. Слід пам'ятати, що будь-який масаж – це навантаження на організм дитини, тому починати потрібно поступово, привчаючи організм малюка до таких процедур.
Часто можна почути від батьків, що їм не вдається прищепити дитині любов до масажу. Навіть при найменших маніпуляціях діти плачуть. Найчастіше так відбувається, коли з самого початку не розібравшись із технікою проведення масажу мама зробила дитині боляче. Або дитина перенесла якусь недугу чи травму і вона інстинктивно може боятись подібних маніпуляцій.
Однак, не слід  боятись робити масаж дитині, для цього рекомендуємо пройти невелике навчання  з дитячого масажу. Там ви отримаєте необхідні знання та навчитесь безпечно та ефективно використовувати різні прийоми лікувального дитячого масажу для дітей різного віку.

 

Ігри та вправи для формування правильної постави

    
Кілька цікавих ігор і вправ для дітей, які допоможуть сформувати красиву і правильну поставу і зміцнять м'язи спини.
Почнемо з того, що постава - це звичне несвідоме положення тіла людини, обумовлене скелетних рівновагою і м'язовим балансом. Порушення постави може призвести до викривлення хребта і сутулості. Крім того, що це не гарно, це ще й небезпечно - при сутулості зростає навантаження на серце і легені дитини.
Як же запобігти розвитку викривлення хребта, появи сутулості у дітей?
Ось кілька цікавих вправ та ігор для дітей:        
Цікаві веселі ігри для зміцнення постави.
Найпростіша гра, і в той же час найцікавіша, це носити предмети на голові. Можна постаратися виконувати звичайні доручення: принеси ляльку, сідай на диван, подивися у вікно, але робити все це з книгою на голові. Позмагайтеся з дитиною, покладіть книгу і собі на голову, або татові, коли він дивиться футбол. Подивіться, у кого книга з голови впаде швидше. 
Зарядка для малюків.
В щоденну зарядку для дітей включіть декілька вправ для зміцненню м'язів спини. Нижче наведено кілька простих вправ під  назвою "Граємо в кошеня", але кошеня цілком можна замінити на тигра або цуценя, в залежності від інтересів малюка.
Граємо в кошеня.
Вихідне положення: Дитина стоїть навкарачки.
Кошеня потягується: сісти на п'ятки, руки прямі, прогнути спину і закинути голову.
Кошеня сичить: вигнути, округлити спину, намагаючись торкнутися підборіддям грудей - показує чубчик на спині і сичить на собаку.
Котик муркоче: прогнути спину і підняти підборіддя високо - муркоче і хоче щоб її погладили, можна поворухнути хвостиком.
Кошеня дістає фрукти з дерева: Підняти праву руку вгору, високо-високо, намагаючись дотягнутися до яблука, підняти ліву руку - дотягується до груші. можна поекспериментувати таким же чином з ногами.
Кошеня вчиться плавати: лягти на живіт. Підняти голову і робити кругові рухи руками, імітуючи плавання брасом.
Кошеня їде на велосипеді: лягти на спину, зігнути коліна і імітувати крутіння педалей.
Якщо принцип вправ зрозумілий, ми впевнені, ви знайдете ще масу цікавих поз і ігрових сценок для зміцнення м'язів спини.
Зарядка для дітей
Ігри на м'ячі        
Якщо у вас є великий м'яч, можна катати дитину, укладаючи її спиною на м'яч. Якщо дитина старше, можна розкласти близько м'яча іграшки (гриби) і притримуючи її за ноги направляти у бік грибів. Кожен зібраний гриб укладаємо в кошик, або підводячись на м'ячі - віддаємо мамі.
Щоб виховати звичку триматися прямо - нагадуйте дитині протягом дня про рівну спинку. Дитина може сама перевірити свою поставу, притулившись спиною до стіни і притулившись до неї потилицею, плечима, п'ятами і сідницями. Виконуйте ці або інші вправи на зміцнення м'язів спини і ваша дитина не буде сутулитися.
ВПРАВИ ДЛЯ ЗДОРОВОЇ СПИНИ У ДІТЕЙ
Щоб у дитини виробилася звичка правильно сидіти, стояти, лежати, включайте до щоденної розминки наступні заняття:
Біля дзеркала
Краще робити разом, це буде навіть веселіше. Спочатку сутультесь, потім випрямляйтеся. Дивіться своє відображення і виконуйте по 10 – 15 разів. Так виробляється м’язове почуття та звичка до правильної постави.
Біля стіни
Попросіть дитину стати до стіни, а потім, не рухаючи тілом, по черзі відводити праву та ліву руку убік, піднятися навшпиньки, сісти. Рекомендується фіксувати кожне положення у статиці до 6 сек., влаштовувати перепочинок після підходу 10 – 12 сек.
Утримання предметів на голові
Візьміть маленьку подушку, кубик, книжку, покладіть дитині на голову (ближче до тім’яної частини). Попросіть рухатися таким чином, щоб предмет не впав. Завдяки вправі виробляється рефлекс правильного положення голови, тренується навичка управління окремими групами м’язів.
Координація рухів та баланс
У форматі гри можна робити стійку на одній нозі або «ластівку», сидячи на стільці з кубиком на голові, повертатись у різні боки, ходити по кімнаті.
Така гімнастика допомагає зміцнити м’язи спини та шиї, розвиває відчуття правильної пози, привчає дитину до правильної постави.
Також з метою профілактики порушень постави у дітей важливо запобігти розвитку плоскостопості. Неправильне положення стопи призводить до негативних змін хребта.
Важливо розуміти, що вправи ефективні лише до 14 – 15 років. У старшому віці постава вже сформована і не піддається корекції цими методами.
Нехай ваша дитина буде здорова і навчається із задоволенням!
 

Дихальна гімнастика для дошкільників вдома

​

Правильне дихання – це запорука здоров’я та довголіття. Правильне носове дихання сприяє нормальному фізичному, психічному та інтелектуальному розвитку  дитячого організму. Від правильного носового дихання значно залежить фізична й розумова активність дитини.
Розвиток грудної клітини – це одна з умов формування правильного дихання. Адже лише людина з добре розвиненою грудною кліткою дихає рівномірно та правильно. Дихальна гімнастика є одним із засобів формування правильного дихання та розвитку грудної клітки у дітей.
Водночас вона є засобом зміцнення дихальної системи. Дихальна гімнастика – це один із напрямів корекційно – профілактичної роботи, що дає змогу:
•    навчити дітей правильного носового дихання;
•    впливати на нервову систему, обмін речовин, кровопостачання легенів;
•    поліпшити дренажну функцію легенів та бронхів;
•    розвивати дихальну мускулатуру, збільшувати рухливість грудної клітки та
•    діафрагми;
•    збільшити життєву ємність легенів;
•    коригувати деформацію хребта й грудної клітки;
•    підвищити загальний тонус організму. 
Дихальна гімнастика ідеально підходить для спільної діяльності батьків та дітей.
Подібні вправи допомагають краще справлятися з тривогою чи стресовими ситуаціями. Наприклад, коли ми дуже збуджені чи боїмося, коли відчуваємо стрес, наше дихання прискорюється, стає коротким, утрудненим і поверхневим, збивається зі звичайного ритму, і навпаки, коли ми спокійні, наш вдих глибший, а видих спокійний та повільний. Тому, якщо, з одного боку, тривога чи стрес збивають наше дихання, то, за допомогою дихання ми можемо змінити емоцію та повернутися зі стресу у стан спокою та умиротворення.
Дихання, яке заспокоює
Ви можете практикувати цю дихальну техніку сидячи, лежачи або стоячи, якщо не можете лягти чи сісти.
Заплющте очі і зосередьтеся на своєму подиху. Впустіть повітря через ніс і повільно випустіть його з рота, повторіть кілька разів. При вдиху можна звернути увагу на те, що повітря прохолодне, а коли випускаєш з рота, воно тепле.
Продовжуйте робити ще кілька повільних і глибоких вдихів, на вдиху намагайтеся, щоб повітря опустилося всередину живота, який надувається, як повітряна кулька (можна попросити дитину покласти руку на живіт і поспостерігати за тим, що відбувається), а коли повітря виходить, живіт здувається. Повторіть так кілька разів. Можна покласти на живіт паперовий кораблик і запропонувати дитині спостерігати, як він «пливе» разом із животом.

Комплекс дихальних вправ, що позитивно впливають на нервову
систему та обмін речовин.
1.    1.«Восени клубочаться великі хмари». Діти виконують колоподібні рухи перед собою протягом 30с, дихання довільне через ніс.
2.    «Мрячить дощик». Діти виконують струшування кистями рук протягом 30с, дихання довільне через ніс
3.    «Опадає листя з дерев». На вдих діти піднімаються навшпиньки, витягують руки вгору, на видих – спершу плавно опускають руки, потім присідаючи, струшують пальці. Вправу виконують 5-6 разів.
Метод  Сама Врітті Пранаяма
Сама Врітті Пранаяма - це дихальна вправа, призначена для заспокоєння. Прості вправи, засновані на принципі «рівного дихання»: тобто тривалість вдиху дорівнює тривалості видиху.
Як дихати: вдих, рахуючи до чотирьох, і видих, рахуючи до чотирьох (через ніс). Якщо у вас виходить, можна збільшувати час дихання, і рахувати до 6 або 8. Ця практика допоможе заспокоїти нервову систему, знизити стрес та відновити ресурси.
Вправи Сама Врітті можна виконувати в будь-який час і в будь-якому місці. Вважається, що ці дихальні вправи особливо ефективні перед вечірнім сном – якщо у вас існують проблеми, цей тип дихання допоможе відволіктися від усього, що заважає заснути.
Є дихальні вправи для батьків та дітей, які можна виконувати у формі гри.
Гра  «Морська мушля»
Посадіть дітей у зручному положенні на підлогу/ліжко, попросіть схрестити ноги та заплющити очі. Потім слід закрити вуха руками і глибоко вдихнути. Повинно з'явитися відчуття, що ви слухаєте шум моря всередині мушлі. Це дуже корисна вправа для відновлення від стресу та набуття спокою.
Гра «Повітряна куля»
Чудова і дуже проста гра, щоб допомогти дітям упоратися зі стресом у будь-якому місці. Запропонуйте дитині "надутися", ніби вона повітряна куля: робимо глибокий вдих, поступово надувається живіт, розкривається грудна клітка, наприкінці надуваємо щоки, руки умовно теж округляємо, затримуємо дихання. Потім починаємо "здуватися", як звичайна кулька: спускаємо повітря і "літаємо" по кімнаті, злегка вдаряючись то об стіну, то об шафу, відчуваючи свої межі та межі приміщення.
Гра «Мочалка»
Діти сидять зі схрещеними ногами та заплющеними очима і уявляють, що їхні груди та живіт – це мочалка. Коли вони роблять вдих, груди та живіт набухають так само, як мочалка, коли вона наповнюється водою. Коли вони видихають, потрібно уявити, як "стискають" груди та живіт, щоб випустити повітря з легенів, як з мочалки віджимаємо воду.
Якщо у вас вдома є повітряні кульки, існує чудова вправа, що допоможе дітям зрозуміти, що таке повітря і як воно працює в нашому організмі. Запропонуйте їм надути повітряну кульку, а потім дати їй повільно здутися. Таким чином вони побачать, як легені набухають при вдиху і як вони випускають повітря при видиху.
Якщо це безпечно, ви можете займатися дихальною гімнастикою у вигляді гри на природі, і взагалі намагайтеся якомога більше часу проводити з дітьми на свіжому повітрі.
Оскільки дихальна гімнастика допомагає дітям позбутися стресу, розслабитися, набути глибокого спокою, зняти напругу, страхи, занепокоєння, робити її можна в будь-який час дня, особливо коли ви бачите, що дитині потрібно допомогти заспокоїтися або врівноважити її емоційний стан.
 

Клишоногість та її лікування засобами ЛФК вдома

 

     Клишоногістю називають аномальний розвиток кістково-м'язового апарату. У практиці лікування клишоногості лікувальна гімнастика є невід'ємною частиною програми.  Масаж і  лікувальні вправи сприяють швидшому одужанню. ЛФК допомагає відновити вміння ходити і закріпити правильне положення стопи після процедури гіпсування або оперативного втручання.
     Інструктор з ЛФК проводить початкові заняття з дітьми і вчить правильно виконувати вправи. Прийомам ЛФК навчають також батьків. Заняття для дітей повинні проходити щодня. Підбір правильної гімнастики відбувається з урахуванням віку дитини, у міру розвитку і зростання навантаження змінюється. Лікування і вправи для  маленьких дітей призначаються ортопедом-травматологом, який визначає групи ослаблених і скованих спазмом м'язів. За рішенням фахівця відбувається зміна комплексу ЛФК на вправи відповідно до віку.
    Головним завданням лікувальної гімнастики є тренування атонічної мускулатури і розслаблення контрактури. Для досягнення ефективного результату слід виконувати вправи до трьох разів на добу. Вправи прості, не вимагають особливих пристосувань, а лікувальна дія має наступну спрямованість:
•    позбавляє від болю при ходьбі;
•    відновлює правильну ходу;
•    зміцнює м'язи, зв'язки, суглоби;
•    розтягує сухожилля;
•    покращує кровотік деформованої стопи і усуває обмеження рухів в гомілковостопному суглобі.
При ранньому виявленні клишоногості, правильно підібрані методи терапії і ЛФК підвищують шанси повного позбавлення від недуги.
Лікування клишоногості повністю можливе тільки у дитячому віці. 
    Вправи з ЛФК підбираються залежно від віку і фізичного розвитку дитини. Метод ЛФК при клишоногості ефективний у віці від 3 до 5 років. У такому віці гімнастика проводиться за допомогою батьків, а діти шкільного віку займаються самостійно.
    Вроджена клишоногість виникає через контрактури м'язових тканин стопи і гомілки. До причин патології відносять ускладнені пологи і спадковість. Процес виправлення починається з народження і складається з масажів, пасивної гімнастики і методів фіксації стоп в правильному положенні. Якщо поставитися до проблеми халатно, до контрактури м'язів додається малорухливість суглобів, лікування якої  є набагато складнішим.
    Придбана клишоногість виникає у дітей після трьох років, у підлітків і у дорослих після:
•    переломів надп'яткової кістки;
•    запальних процесів на щиколотках;
•    пошкодження малогомілкового нерва;
•    внаслідок перенесеного поліомієліту;
•    при неправильно підібраному взутті.
Клишоногість буває одностороння і двостороння.
      У віці від 1 до 2 років лікувальна фізкультура пасивного характеру і складається з елементів масажу. Робити масаж ніг малюкові слід після теплових процедур, до їжі. Тривалість курсу складає три - чотири підходи по п'ять хвилин. Рухи повинні бути плавними і м'якими, що не завдають біль дитині, а гімнастика має приносити задоволення. Для розігрівання м'язів тканин нижніх кінцівок малюка потрібно зробити невелику розминку, потім приступити до лікувального масажу.
     Для дітей у віці від двох до п'яти років застосовується комплекс ЛФК, який складається з різних ігрових вправ. Всі заняття виконуються босоніж або в шкарпетках, на спеціальних килимках з різними нерівними поверхнями. Крокова терапія починається з трьох підходів, поступово доводячи до восьми повторень. Якщо з'являється незручність в стопі, навантаження знижується, скорочується кількість підходів.
    Дітям старше шести років в якості розігріву м'язів застосовується пробіжка босоніж протягом п'яти хвилин. Під час бігу не потрібно поспішати, а намагатися правильно ставити стопу, при правильному виконанні, завдання ускладнюється вправами для верхніх кінцівок. Потім крокову терапію розбавляють більш складним комплексом вправ. Виконуються присідання, вправи на шведській стінці, стрибки, ходьба  навприсядки, ігри з м'ячем, підняття різних предметів пальцями ніг. Гімнастика для лікування клишоногості у дітей проводиться два рази на добу по півгодини. 
     Взуття спеціальної конструкції купується після рекомендації ортопеда. Купити його можна в спеціалізованому магазині або пошити за особливим замовленням. Дія взуття направлена на недопущення нахилу стопи в зовнішню сторону та дозволяє зафіксувати ногу в правильному, неспотвореному положенні.
 
Лікувальна  гімнастика в домашніх умовах
Лікування патології в домашніх умовах має проходити тільки після консультації у фахівця. Після обстеження ортопед визначає ступінь клишоногості, причини появи, призначає правильне лікування.
У домашніх умовах можна виправити тільки клишоногість легкого ступеня. Важливу роль відіграє бажання батьків надати допомогу, терпіння, відповідальність. Потрібно щодня займатися фізкультурою, робити масаж і бинтування.
Інструкцію з проведення гімнастики розповість, покаже фахівець, батькам слід уважно дивитися і записувати. Можливо, доведеться кілька разів відвідати лікарню, щоб навчиться правильно робити масаж.
Корисні піші прогулянки. Гуляти на свіжому повітрі можна пару раз в день, але не довше години. При ходьбі дитина не повинна втомлюватися. По можливості можна відвідувати басейн.
При середній і важкій формі клишоногості виправлення дефектів відбувається за допомогою лікаря. Середня тяжкість коригується гіпсуванням, а важка - хірургічним втручанням. 
При несвоєчасному лікуванні захворювання, неправильно підібраної терапії виникають ускладнення: сколіоз, плоскостопість. Серйозніші наслідки - атрофія деяких м'язових груп, порушення в колінних суглобах, кульгавість, порушення правильного росту кінцівок, коли одна нога коротша за іншу, інвалідність.
Своєчасне визначення, правильне лікування патології, допоможе виправити становище в більшості випадків. Для якнайшвидшого одужання важлива допомога, підтримка батьків. Адже перші симптоми клишоногості можуть помітити саме батьки.
Вправи для профілактики і лікування клишоногості вдома:
1. Ходьба по «доріжці - ялинці». Намалюйте на підлозі крейдою або на папері яскравими фарбами «ялинку» довжиною 1-2 м, з «гілочками» під кутом 15-30 градусів. Запропонуйте малюкові пройти по такій доріжці, наступаючи на кожну «гілочку», ставлячи  стопи назовні. Влітку можна таку доріжку намалювати на піску, викласти з дощечок або цегли, і нехай дитина ходить по ній кілька разів на день. Поступово, завдяки вашій наполегливості та терпінню, виробляється правильна установка стоп, нормалізується хода, виправляється викривлення ніг. 
2. «Резинова стрічка». Сидячи на підлозі, упор руками позаду, випрямлені ноги разом, на передні відділи стоп надіти широку резинову стрічку. Відвести стопи в сторони, розтягуючи стрічку; п'яти залишаються зімкнутими; намагатися направити пальці «на себе». Утримати цю напругу від 10 сек. до 1 хв. - 1 раз. (Якщо дитині не вдається довше розтягувати стрічку, то потрібно виконати вправу кілька разів до стомлення м'язів.
3. «Брусок». Стоячи передніми відділами стоп на бруску висотою 10 - 15 см, п'яти звисають з бруска, руками триматися за  спинку стільця (перекладину шведської стінки).
1, 2, 3 - пружинисті рухи п'ятами до підлоги, розтягуючи задні поверхні гомілок і ахілове сухожилля. 4 - повернутися у вихідне положення (8 раз.).
4. «Присідання». Стоячи перед шведською стінкою, руками триматися за перекладину перед собою, ноги на ширині плечей. 1 - присісти якомога глибше, з’єднуючи коліна, стопи повернути на внутрішні склепіння. 2 - випрямитися.( 8 раз.)
5. «Літачок». Лежачи на животі, ноги випрямлені і щільно притиснуті одна до одної, стопи в положенні розгинання (пальці стоп на себе), руки перед собою.
1. Підняти голову, верхній плечовий пояс і руки в сторони так, щоб лопатки з'єдналися. Одночасно підняти щільно зімкнуті ноги, п'ятами тягнутися назад, розтягуючи хребет. Утримувати це положення протягом 15-20 с.
2. Повернутися у в. п.
 

Сколіотичної постава у дитини. Діагностика та лікування

​

Сколіотична постава – найпоширеніший тип порушення положення хребта. При своєчасному зверненні до дитячого травматолога  виправляється вона достатньо просто. 
Сколіотична постава часто спостерігається у дітей. В деяких випадках її вважають не хворобою, а патологічною звичкою тримати спину у неправильному положенні.
Чому порушується постава?
Діти змушені багато сидіти під час занять, а якщо до цього додається незручний робочий стіл та загалом малорухомий спосіб життя, то звичка горбити спину, викривлювати її на один бік призводить до формування сколіотичної постави.
До основних причин виникнення цього порушення відносять:
- тривале сидіння у неправильному положенні;
- ослаблені м’язи внаслідок гіподинамії;
- невилікована травма, що завдає болю при правильному положенні спини;
- проблеми зі стопами;
- незручний стіл або ліжко.
Як розпізнати сколіотичну поставу у дитини?
На ранніх стадіях сколіотична постава не заважає дитині і непомітна батькам, адже деформації – функціональні і проявляються лише у розслабленому стані. Тобто форма кісткових структур не змінилася, і при бажанні дитина фізично зможе вирівняти спину. Проте, якщо не почати працювати над корекцією постави, цей стан перейде у викривлення, що кратно прискорить розвиток сколіозу, дегенеративних змін, порушення розташування органів та ін. Тому важливо забезпечити дитині якісне місце занять та відпочинку, організувати фізичну активність та регулярно спостерігатися в ортопеда.
Показувати дитину спеціалісту треба для профілактики, адже якщо не усунути сколіотичну поставу на ранніх стадіях, стан буде погіршуватися.
Діагностика сколіотичної постави:
Особливість сколіотичної постави – відсутність змін на рентгені, але фахівець може виявити таке порушення, коли дитина розслаблена, щоб визначити проблемні зони. Також він визначає причину розвитку порушення – незручний стіл або ліжко, звичка  тривалий час грати в телефоні у великому кріслі або дивитися мультики.
Буває, коли дитина викривляє спину при порушеннях роботи внутрішніх органів і травмах, маскуючи таким чином дискомфорт. В даному випадку лікувати необхідно першопричину. Для цього ортопед може направити дитину на додаткові обстеження і консультацію профільних спеціалістів.
Методи лікування сколіотичної постави:
У деяких випадках показане носіння корсету і ортопедичних устілок. В цілому ж для виправлення постави, викликаної звичкою неправильно тримати спину, не вимагається складної терапії. Основна задача – навчити дитину рівно тримати її в різних положеннях – при сидінні, ходьбі тощо. Для цього необхідно гармонійно зміцнювати м’язи за допомогою спеціальних вправ, заняттями плаванням, танцями.
Крім цього, треба відучити дитину сидіти «нога на ногу» або із зігнутою спиною, тому важливо забезпечити дитині зручне робоче місце з якісним освітленням. Оптимально придбати стілець та стіл на шарнірах, що регулюватимуться під зріст дитини. Те саме стосується і ліжка, що має підходити під зріст дитини. Також фахівець надасть рекомендації щодо жорсткості матрацу та правильному вибору висоти подушки. Для молодших школярів бажано обирати рюкзак для школи замість сумки, щоб навантаження було рівномірним на обидва плеча.
Корекційна гімнастика при сколіотичній поставі: (боковому викривленні хребта)
1. Підтягування рук вгору, пальці в замок.
2. Нахили вперед з прогнутою спиною.
3. Присідання з прямою спиною.
4. Вправа «Човник» (лежачи на животі, руки відвести назад, ноги відірвати від підлоги, погойдатися на животі).
5. Вправа «Велосипед» (лежачи на спині, імітувати їзду на велосипеді).
6. Вправа «Кішка» (дитина, стоячи на колінах і спираючись на руки, вигинає спину дугою).
7. Вис на гімнастичній драбині обличчям до стінки.
8. Лежачи на животі, витягуватись, тримаючись за гімнастичну драбину.
9. Потягування, лежачи на спині та животі.
10. Вправа «Маятник» (погойдування тулуба ліворуч, праворуч).
11. Сидячи у позі «лотос», дотягнутися правим ліктем до лівого коліна і навпаки.
12. Лежачи на спині, розвести руки по підлозі, утворивши коло.
Потрібно наполегливо долати шкідливі звички дітей: стояти, спираючись на одну ногу, спати на одному боці, на високій подушці, носити портфель, сумку в одній руці, сидіти за столом, нахилившись в один бік. Таким дітям не рекомендується їздити на велосипеді, грати в ігри, які потребують тривалого стояння на одній нозі. Для них корисні плавання, веслування.
При дотриманні усіх рекомендацій сколіотична осанка швидко коригується, а хребет приходить у фізіологічну норму. 
 

​