Рання діагностика дітей з вадами опорно - рухового апарату
     
     На діагностиці, лікуванні та профілактиці вроджених та набутих вад опорно-рухового апарату у дітей спеціалізується дитячий ортопед.
У своїй практиці дитячий ортопед вирішує широкий спектр проблем, пов’язані із розвитком кістково-м’язової системи у ранньому віці. Його робота є важливою ланкою у системі забезпечення повноцінного фізичного розвитку та загального здоров’я малюків. 
Ортопедичні проблеми, виявлені та вирішені на ранніх стадіях життя, можуть уникнути серйозних ускладнень у подальшому розвитку дитини. Дитячий ортопед відіграє ключову роль у вчасній діагностиці вад та виборі оптимального лікування, сприяючи нормальному фізичному росту та активному способу життя у дітей. Тому батькам, у яких діти мають порушення опорно – рухового апарату,  потрібно вчасно звернутись за консультацією саме до лікаря-ортопеда. 
Діагностика вроджених та набутих вад розвитку опорно-рухового апарату у дітей:
    Клінічний огляд.
    Анамнез та скарги – спілкування з батьками або самою дитиною для отримання історії скарг та встановлення можливих причин проблем опорно-рухового апарату.
    Фізичний огляд – ретельний аналіз постави, ходи, рухів та інших параметрів, які можуть вказувати на наявність вад чи захворювань.
    Інструментальні дослідження.
    Рентгенографія – використовується для отримання зображень кісток та суглобів, дозволяючи ортопедам визначити стан розвитку та можливі відхилення.
    Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – надає детальніші зображення м’яких тканин, суглобів та хребта, що допомагає виявити вади, які не завжди видно на рентгенограмах.
    Комп’ютерна томографія (КТ) – використовується для отримання детальних зображень внутрішніх структур тіла.
    Лабораторні аналізи.
    Аналіз крові – допомагає виявити можливі запальні процеси або патології, які можуть впливати на стан опорно-рухового апарату.
Ці методи дозволяють  отримати повний обсяг інформації про стан опорно-рухового апарату та вчасно виявляти вади та захворювання, щоб розробити ефективний план лікування та корекції хворої дитини.     
Завдання, спрямовані на досягнення головної мети дитячого ортопеда, – забезпечення повноцінного фізичного розвитку та здоров’я дітей, а також попередження можливих ускладнень, пов’язаних із вадами опорно-рухового апарату.
Найпоширеніші методи лікування дітей з ОРА - це масаж, фізіотерапія та лікувальна фізкультура
Фізична активність – сприяє розвитку сильного опорно-рухового апарату. Регулярні заняття спортом, активні ігри та фізичні вправи допомагають утримувати м’язи та суглоби в хорошій формі.
Навчання дітей правильним позам для сидіння та стояння, а також важливість періодичного зміщення позиції для уникнення монотонності.
Контроль навантаження на ранній вік – забезпечення, щоб рюкзаки та інші предмети не були занадто важкими для дитини, а також врахування рекомендацій щодо ваги.
Профілактика вад опорно-рухового апарату включає в себе систематичні заходи, спрямовані на збереження та покращення здоров’я опорно-рухового апарату в ранньому віці.
Постійні обстеження, комплексне лікування та співпраця з батьками   важливі для покращення якості життя дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату.
Важливість ранньої діагностики та лікування у дитячій ортопедії неможливо переоцінити.
Раннє втручання у багатьох випадках дозволяє уникнути серйозних ускладнень та забезпечити найкращі результати лікування. Використання новітніх технологій розширює можливості точної діагностики та ефективного лікування.
Закликаємо батьків дбати про розвиток опорно-рухового апарату своїх дітей, приділяти увагу їхній поставі, регулярно проходити медичні огляди та слідкувати за фізичною активністю малят.
Із урахуванням важливості ранньої діагностики батьківська увага та підтримка грають важливу роль у формуванні здорового опорно-рухового апарату, що є основою повноцінного та активного життя дітей.

​

Плоска стопа та вправи для її  запобігання

​

     Що таке плоска стопа у дітей? Чому і коли вона виникає? Як їй запобігти? Такі питання цікавлять багатьох батьків.

Плоска стопа – це зниження внутрішнього склепіння стопи людини. Така патологія може бути вродженою або набутою. Діти зазвичай народжуються з плоскою стопою, тобто м'язи стопи ще не сформовані. Але це не значить, що у дитини обов'язково виникне плоскостопість. До 3-річного віку склепіння, як правило, піднімається.
І все ж, що воно таке – плоскостопість у дітей? Це хвороба опорно-рухового апарату, для якої характерне зниження склепіння стопи. Виникнення її може починатися ще на початку життя дитини.
Уроджена плоскостопість у дітей зустрічається доволі рідко, зазвичай вона набувається. Тому її можна (і необхідно) попередити.
     Основною причиною виникнення цієї хвороби у дитини вважається неправильно підібраний одяг і взуття ще на першому році життя. Щільні шкарпетки, повзунки, колготки тиснутимуть на судини і нерви, що знаходяться на стопі малюка. Тому дитині потрібно підбирати просторий одяг, він не повинен зв'язувати рухи стопи. Також є помилкою деяких мам придбання модного взуття для 6-7-місячної дитини. У такому ранньому віці дитина взагалі не потребує ніякого взуття. Набагато корисніше для неї побути іноді босоніж, особливо тоді, коли вона вчиться вставати і робити перші кроки. Коли малюк в манежі чи своєму ліжечку перший раз починає вставати на ніжки, мама не повинна допускати тривалого стояння, тому що воно може ослабити ще не зміцнілі склепіння стоп. До групи ризику виникнення плоскостопості входять й малюки з надмірною вагою, яка значно навантажує стопу. В такому разі теж не можна допускати довгочасного стояння дитини, потрібно, щоб вона багато рухалася.
     Як визначити плоскостопість у дитини? Для цього стопи малюка треба змазати вазеліном або жирним дитячим кремом і поставити його на чистий папір чи серветку. При цьому спинка у дитини має бути рівною, а ніжки зімкнуті разом. Так вага всього тіла розподіляється рівномірно. На відбитку стопи не повинно бути відхилення п'яти в сторону. Звичайно, до 3 років дитяча стопа погано сформована, і склепіння проявляються ледь-ледь, але в будь-якому разі такого відхилення не повинно бути. До того ж, на відбитку повинна проявитися хоча б маленька виїмка на внутрішній поверхні склепіння стопи.
Є й інший спосіб: поставити дитину на аркуш паперу, обвести стопу олівцем. Контур покаже, чи є на ніжці сформовані склепіння.
     При правильному розвитку склепіння стопи повинні сформуватися до 3 років, а якщо цього не відбувається (на папері відбивається слід, на якому взагалі не видно склепіння), необхідно починати лікування (точніше сказати – виправлення) плоскостопості. Робити це потрібно до 5-6-річного віку, адже потім боротися з цією хворобою буде набагато важче.
     Основні методи боротьби з плоскостопістю - масаж і лікувальна фізкультура.
     Навчаючи дитину виконувати певні вправи, потрібно надавати цим заняттям ігрову форму. Тоді малюкові буде цікаво і весело. Як тільки він навчиться виконувати вправи за вказівкою мами, можна переходити до лікувальної фізкультури. Мама має попросити дитину пройтися на носочках, на п'яточках, а потім показати «клишоногого ведмедика», тобто зробити кілька кроків на зовнішній поверхні стопи. Головне правило під час виконання вправ: ні в якому разі не дозволяти дитині ходити на внутрішній поверхні стопи.
     Або така вправа: мама з дитиною сідають на килимок навпроти один одного і ногами перекидають один одному м'яч.
Існує ще й такий вид вправ як «збиральні» ігри. Треба поставити на підлогу коробочку і навколо неї розкидати олівці, кульки, інші дрібні предмети. Мама має попросити дитинку зібрати їх пальчиками ніг і поскладати в коробочку.
Подібні п'ятихвилинки бажано проводити регулярно кілька разів на день, і результат не забариться. Також потрібно звернути увагу на щоденну активність малюка. Дитина повинна багато рухатися, тому мама має приділяти цьому значну увагу. Наприклад, стоячи в черзі разом з дитиною, можна попросити малюка побігати навколо себе або пострибати – це буде не тільки корисним, але й принесе дитині велике задоволення.
     Треба не забувати про користь ходіння босоніж. Добре було б малюкові в теплу пору року босоніж походити по теплому піску, травичці чи дрібній гальці. Вдома для таких занять підійдуть ребристі поверхні та масажні килимки. Така ходьба рефлекторно сприятиме напруженню м'язів стопи, тим самим укріплюючи і формуючи її склепіння. 
При проведенні фізкультурних занять важливо дотримуватися правил: по-перше, не перенавантажувати дитину і не виконувати вправи, які вона не в змозі зробити; по-друге, тренувати різні групи м’язів і стопи з різних ракурсів; по-третє, регулярність і систематичність занять – головний фактор успішної профілактики і лікування плоскостопості.
У процесі виконання вправи дитина повинна відчувати роботу своїми м’язами і стопами. Можна проводити тренування, акцентуючи увагу на різних частинах стопи: п’ята, внутрішній і зовнішній край, м’язи пальців. 
Важливе значення в боротьбі з плоскостопістю має масаж. Чи може мама навчитися необхідним прийомам стимуляції м'язів стопи? Не тільки може, а й повинна навчитися елементарним навичкам гігієнічного масажу. Для попередження плоскостопості особливу увагу необхідно звернути на стимуляцію м'язів попереку, сідничок, самої стопи і поверхонь ніжок. Для початку, масажуючи стопу малюка, треба наче намалювати вісімку на її задній поверхні (кружечок навколо п'яточки, кружечок навколо підвищення біля пальчиків і знову кружечок навколо п'ятки); зробити кілька надавлювань на стопу (починаючи з п'яточки і прямуючи до пальчиків). Такі, зовсім нескладні, стимулюючі стопу рухи мама цілком може робити самостійно, а разом з тим, цей простий масаж буде не тільки ефективним початком лікування плоскостопості, але й чудовою профілактикою, яка, як відомо, має дуже велике значення.
     Окрім лікувальної і профілактичної фізкультури, рекомендується проводити процедури для ніг, такі як теплі і холодні ванни, констрастні душі, масажі, які також сприяють зміцненню м’язів і формуванню правильної арки стопи.
Фахівці рекомендують забувати про взуття з м’якими підошвами та поганою фіксацією стопи. Це може призвести до неправильного формування стопи. Купувати взуття, яке забезпечує правильну підтримку стопи, варто тільки після консультації фахівцями.
     У процесі профілактики плоскостопості у дітей дошкільного віку велику роль відіграють гігієнічні фактори. Повноцінне харчування є одним із таких факторів. Тому варто рекомендувати дітям споживати різні корисні продукти, такі як молочні продукти, фрукти, овочі, які зміцнюють організм і сприяють правильному формуванню ніг.
     Рекомендації:
     Для самостійний вправ з профілактики чи лікування плоскостопості у дитини вдома у будь-яку пору року вам допоможуть масажні килимки, а також ортопедичне взуття (або ортопедичні устілки), яке дитина повинна носити вдома і на вулиці. 
Для зміцнення м’язів ніг можна використовувати різні тренажери, гімнастичні м’ячики, скакалки. Це допоможе розвинути м’язи гомілок і ніг, зміцнити стопу і направити її на правильну форму.
     Лікувальна і профілактична фізкультура грає важливу роль у формуванні здорових стоп і профілактиці плоскостопості у дітей дошкільного віку. Основний принцип – тренувати м’язи стопи і гомілки, зміцнювати кістки і стимулювати правильне формування склепіння стопи.   

​

Використання природних матеріалів для профілактики плоскостопості

​

     Плоскостопість у дітей зустрічається часто, особливо у малюків у ранньому віці, щоб попередити можливі негативні наслідки, необхідно вживати заходів. Плоскостопість супроводжується різними порушеннями, основним з яких є зміна опорної функції стопи.
     Крім того, можуть з’являтися болючі відчуття в результаті порушення кровопостачання, у деяких випадках, навіть судоми. Стопи частіше потіють і постійно холодні, на них з’являється синій відтінок. Плоскостопість може вплинути на розташування тазу і на хребет, а це призведе до порушення постави.
     Наявність плоскостопості у дітей можна визначити за зовнішніми ознаками. Так, під час пересування такі діти сильно махають руками, тупотять і підгинають ноги в області коліна або кульшового суглобу. Також їх хода стає напруженою і незграбною.
     Стопи у дітей в ранньому віці активно розвиваються і формуються, тому будь-які зовнішні фактори можуть призвести до різного роду відхилень. Завдяки тому, що дитячий організм відрізняється високою пластичністю, щоб попередити плоскостопість, треба зміцнювати і тренувати зв’язки, м’язи стоп.
     Для попередження плоскостопості необхідно помірно навантажувати м’язи, ноги і стопи, кожен день приймати холодні ванни, ходити босоніж по землі, траві чи камінню. Особливо корисно ходити босими ногами, наприклад, з рихлою або нерівною поверхнею, це пояснюється тим, що під час пересування дитині незручно ставити стопу повністю на землю, і вона згинає пальці або стає на зовнішній край. Такі вправи допомагають зміцнювати стопи.
Крім того, для профілактики плоскостопості слід використовувати комплекси вправ і додаткових засобів, щоб отримати очікуваний результат. По-перше, потрібно пам’ятати про гігієнічні фактори, тобто правильно вибирати взуття і дотримуватися гігієни. По-друге, виконувати фізичні вправи, за допомогою яких зміцнюються м’язи стопи і гомілки, а також правильно формується стопа.
     Всі методи профілактики повинні виконуватися і дотримуватися регулярно, необхідно кожен рік перевіряти стан стоп дитини, створювати повноцінні і розвиваючі умови для оздоровчої фізкультури. Також забезпечувати рекомендований фахівцями руховий режим і дотримуватися правил гігієни, не варто забувати і про фізичне виховання.
Для того, щоб створити повноцінні умови оздоровчого середовища, необхідно підготувати спеціальне обладнання та інвентар для фізичних вправ. Вони допоможуть не тільки зміцнити м’язи, але й позитивно вплинути на формування стопи. Наприклад, це може бути дошка з ребристою або похилою стороною, скошена поверхня, стінка для фізкультури, сходи з мотузки, м’ячі, скакалки або обручі, а також інші пристосування для масажу ніг, палиці для проведення гімнастики, мати і велосипед.
     Можна використовувати спеціальні тренажери, на яких встановлені педалі у формі конуса, вони також беруть участь у правильному формуванні стопи.
     Не слід змушувати дітей використовувати такий інвентар, у них повинне бути власне бажання, а у літній період можна підготувати природні оздоровчі тренажери: наприклад, створити природні доріжки, на яких можна тренуватися.
Усі батьки задаються питанням, як зробити так, щоб у дитини не було плоскостопості. Звичайно, про цю проблему слід думати ще в глибокому дитинстві, щоб у шкільному віці у дитини не було порушень у формуванні стопи.
Слід завжди пам’ятати про профілактику, це гігієнічні процедури, лікувальна фізкультура, а також природні оздоровчі заходи, що призначають дітям дошкільного віку.
     Відразу після того, як малюк почав ходити своїми ніжками, батьки повинні підбирати йому зручне і якісне взуття, крім того, не зайвим буде привчити дитину перед сном мити ноги у прохолодній воді, або кімнатної температури.
До природних і оздоровчих методів профілактики плоскостопості фахівці відносять пересування босими ногами в теплу пору року по вуличних і ґрунтових доріжках. У холодну пору року можна ходити босоніж по доріжках, створених штучним шляхом. Необхідно загартовувати ноги, обливати їх по черзі водою, яка буде відрізнятися по температурі, створювати сольові доріжки для ходіння.
     Необхідно пам’ятати про розроблені фахівцями фізичні вправи. Вони допомагають зміцнювати м’язи в області стоп і гомілок, а також підтримують правильне формування стоп. Лікувальна фізкультура повинна проходити з використанням додаткових засобів, у вигляді м’яча або скакалки, обруча та інших предметів. Діти охоче займаються лікувальною фізкультурою, якщо правильно підвести їх до цього.
Ходити босими ногами можна не тільки на вулиці, але і в приміщенні, на свіжому повітрі, щоб проводити заняття для профілактики плоскостопості, слід уважно підібрати місце, тому що людям властиво скрізь смітити і залишати різні гострі предмети, якими діти можуть поранитися. Тому багато батьків створюють фізичні тренажери власними руками. Так вони можуть убезпечити свою дитину, крім того, тренуватися можна і вдома. Наприклад, щоб зробити своїми руками доріжку, можна зшити довге полотно із клейонки та наповнити його різними невеликими предметами, крупами. Відмінно підійде для такої мети горох або квасоля, перловка або каштан.
У домашніх умовах діти можуть лазити по шведській стінці, яка є відмінним пристосуванням для профілактики плоскостопості у дитини, тому що варіантів вправ величезна кількість, тренуватися може все тіло.
Дітей слід постійно залучати до цікавих спортивних занять, наприклад, стрибати на скакалці або бігати, займатися різними рухливими вправами, головне, щоб такі заняття не могли нашкодити дитині, враховуючи її фізичні можливості. Можна запропонувати дитині займатися танцями, відвідувати масажні процедури, а вдома для масажу ніг використовувати різні предмети, які мають рифлену поверхню.
     Лікарі рекомендують для профілактики плоскостопості виконувати наступну вправу кілька разів на тиждень: захоплювати дрібні предмети на підлозі пальцями ніг і пересувати їх з одного місця на інше. Для таких вправ підійдуть різні кульки невеликого розміру, олівці або ґудзики.
     Відразу після того, як малюк почав ходити своїми ніжками, батьки повинні підбирати йому зручне й якісне взуття, крім того, не зайвим буде привчити дитину перед сном мити ноги у прохолодній воді або кімнатної температури.
Батьки повинні знати деякі правила, перш ніж підбирати дитині взуття. По-перше, приміряти річ слід після обіду, бо нога трохи набрякає. Якщо купувати взуття зранку, після обіду воно буде тісним для дитячої ноги. Одягати нове взуття при покупці слід одразу на дві ноги, після чого дитина має у ньому походити.
     Не можна купувати дитяче взуття «впритул», великий палець не повинен упиратися в носок, воно повинне бути широким, щоб всі пальці ворушилися. Порушення цієї вимоги призведе до того, що у дитини ще порушиться і кровообіг стопи. Щоб ноги дихали, фахівці рекомендують вибирати дитяче взуття тільки з натурального матеріалу. Не варто забувати і про наявність підбора, завдяки якому відбувається тренування м’язів гомілки і стопи, крім цього, він ще й запобігає падінню дитини назад. Устілка у взутті повинна бути такою, яка легко поглинає вологу, задник не повинен бовтатися, а носки повинні бути закругленої форми.
     Існують не тільки правила вибору взуття, але і догляду за ним. Дитину з раннього віку слід привчати якомога частіше міняти шкарпетки, особливо, якщо на вулиці дуже жарко. Крім того, будь-яке взуття слід правильно сушити, для цього підходять електричні пристрої. Вологе взуття являє собою джерело хвороб. А також батьки повинні постійно спостерігати за розміром ноги у дитини, щоб вчасно купувати нове.
     Щоб ступня формувалася правильно, її м’язи повинні правильно працювати!
     Потрібні регулярні навантаження:
* ходьба по піску, гальці, жорсткій траві;
* важливо бігати босоніж: на березі річки, по піску, стежкою в саду або парку;
* по гладенькій підлозі важливо ходити взутими, але можна зробити спеціальні килимки з гальки, купити масажні килими, прокласти на підлогу щось шорстке;
* добре плавати кролем, кататися на велосипеді, лазити по драбинках вдома і на вулиці.
     Фізичні вправи при плоскостопості направлені на зміцнення м'язів стопи з'єднаних з кістками і підвищення висоти зводу стопи.
     Щоб усунути поперечну плоскостопість, вправи повинні включати:
•    перебирання дрібних предметів ногами;
•    піднімання пальцями ноги серветки:
•    утримання підошвою згорнутої хустки або шкарпетки;

•    перетягування рушника пальцями ноги (може виконуватися з обтяженням).
 

Артикуляційна гімнастика у домашніх умовах

 

     Невід'ємною складовою логопедичного заняття є Артикуляційна Гімнастика!
     Як проводити артикуляційну гімнастику в домашніх умовах?
1. Дотримуйтесь певної послідовності у виконанні – від простих до більш складних.
2. Спочатку вправи виконуйте у повільному темпі, обов’язково перед дзеркалом.
3. Спочатку можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи, головне, щоб вона була виконана правильно, якісно. Потім кількість повторень збільшується до 10-15 разів.
4. Коли дитина навчиться виконувати рухи, відчувати положення органів артикуляційного апарату, дзеркало можна прибрати.
5. Для дітей потрібна зорова опора, тому доречно використовувати картки із зображенням артикуляційних вправ та символи-картки.
6. Позитивно налаштуйте дитину на роботу. Наприклад, прочитайте веселий віршик, запропонуйте загадку. Покажіть символ-картку, зверніть увагу на зображення, запитайте про яку артикуляційну вправу подумала дитина дивлячись на символ-картку, а вже потім починайте виконання вправ.

 

​