ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ясла-садок)  КОМБІНОВАНОГО ТИПУ № 182 «ЩАСЛИВЕ  ДИТИНСТВО»

                                                       «Рання діагностика дітей з вадами опорно - рухового апарату»
     
На діагностиці, лікуванні та профілактиці вроджених та набутих вад опорно-рухового апарату у дітей спеціалізується дитячий ортопед.
У своїй практиці дитячий ортопед вирішує широкий спектр проблем, пов’язані із розвитком кістково-м’язової системи у ранньому віці. Його робота є важливою ланкою у системі забезпечення повноцінного фізичного розвитку та загального здоров’я малюків. 
Ортопедичні проблеми, виявлені та вирішені на ранніх стадіях життя, можуть уникнути серйозних ускладнень у подальшому розвитку дитини. Дитячий ортопед відіграє ключову роль у вчасній діагностиці вад та виборі оптимального лікування, сприяючи нормальному фізичному росту та активному способу життя у дітей. Тому батькам, у яких діти мають порушення опорно – рухового апарату,  потрібно вчасно звернутись за консультацією саме до лікаря-ортопеда. 
Діагностика вроджених та набутих вад розвитку опорно-рухового апарату у дітей:
    Клінічний огляд.
    Анамнез та скарги – спілкування з батьками або самою дитиною для отримання історії скарг та встановлення можливих причин проблем опорно-рухового апарату.
    Фізичний огляд – ретельний аналіз постави, ходи, рухів та інших параметрів, які можуть вказувати на наявність вад чи захворювань.
    Інструментальні дослідження.
    Рентгенографія – використовується для отримання зображень кісток та суглобів, дозволяючи ортопедам визначити стан розвитку та можливі відхилення.
    Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – надає детальніші зображення м’яких тканин, суглобів та хребта, що допомагає виявити вади, які не завжди видно на рентгенограмах.
    Комп’ютерна томографія (КТ) – використовується для отримання детальних зображень внутрішніх структур тіла.
    Лабораторні аналізи.
    Аналіз крові – допомагає виявити можливі запальні процеси або патології, які можуть впливати на стан опорно-рухового апарату.
Ці методи дозволяють  отримати повний обсяг інформації про стан опорно-рухового апарату та вчасно виявляти вади та захворювання, щоб розробити ефективний план лікування та корекції хворої дитини.     
Завдання, спрямовані на досягнення головної мети дитячого ортопеда, – забезпечення повноцінного фізичного розвитку та здоров’я дітей, а також попередження можливих ускладнень, пов’язаних із вадами опорно-рухового апарату.
Найпоширеніші методи лікування дітей з ОРА - це масаж, фізіотерапія та лікувальна фізкультура
Фізична активність – сприяє розвитку сильного опорно-рухового апарату. Регулярні заняття спортом, активні ігри та фізичні вправи допомагають утримувати м’язи та суглоби в хорошій формі.
Навчання дітей правильним позам для сидіння та стояння, а також важливість періодичного зміщення позиції для уникнення монотонності.
Контроль навантаження на ранній вік – забезпечення, щоб рюкзаки та інші предмети не були занадто важкими для дитини, а також врахування рекомендацій щодо ваги.
Профілактика вад опорно-рухового апарату включає в себе систематичні заходи, спрямовані на збереження та покращення здоров’я опорно-рухового апарату в ранньому віці.
Постійні обстеження, комплексне лікування та співпраця з батьками   важливі для покращення якості життя дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату.
Важливість ранньої діагностики та лікування у дитячій ортопедії неможливо переоцінити.
Раннє втручання у багатьох випадках дозволяє уникнути серйозних ускладнень та забезпечити найкращі результати лікування. Використання новітніх технологій розширює можливості точної діагностики та ефективного лікування.
Закликаємо батьків дбати про розвиток опорно-рухового апарату своїх дітей, приділяти увагу їхній поставі, регулярно проходити медичні огляди та слідкувати за фізичною активністю малят.
Із урахуванням важливості ранньої діагностики батьківська увага та підтримка грають важливу роль у формуванні здорового опорно-рухового апарату, що є основою повноцінного та активного життя дітей.

​

«Плоска стопа та вправи для її  запобігання»

​

Що таке плоска стопа у дітей? Чому і коли вона виникає? Як їй запобігти? Такі питання цікавлять багатьох батьків.

Плоска стопа – це зниження внутрішнього склепіння стопи людини. Така патологія може бути вродженою або набутою. Діти зазвичай народжуються з плоскою стопою, тобто м'язи стопи ще не сформовані. Але це не значить, що у дитини обов'язково виникне плоскостопість. До 3-річного віку склепіння, як правило, піднімається.
І все ж, що воно таке – плоскостопість у дітей? Це хвороба опорно-рухового апарату, для якої характерне зниження склепіння стопи. Виникнення її може починатися ще на початку життя дитини.
Уроджена плоскостопість у дітей зустрічається доволі рідко, зазвичай вона набувається. Тому її можна (і необхідно) попередити.
Основною причиною виникнення цієї хвороби у дитини вважається неправильно підібраний одяг і взуття ще на першому році життя. Щільні шкарпетки, повзунки, колготки тиснутимуть на судини і нерви, що знаходяться на стопі малюка. Тому дитині потрібно підбирати просторий одяг, він не повинен зв'язувати рухи стопи. Також є помилкою деяких мам придбання модного взуття для 6-7-місячної дитини. У такому ранньому віці дитина взагалі не потребує ніякого взуття. Набагато корисніше для неї побути іноді босоніж, особливо тоді, коли вона вчиться вставати і робити перші кроки. Коли малюк в манежі чи своєму ліжечку перший раз починає вставати на ніжки, мама не повинна допускати тривалого стояння, тому що воно може ослабити ще не зміцнілі склепіння стоп. До групи ризику виникнення плоскостопості входять й малюки з надмірною вагою, яка значно навантажує стопу. В такому разі теж не можна допускати довгочасного стояння дитини, потрібно, щоб вона багато рухалася.
Як визначити плоскостопість у дитини? Для цього стопи малюка треба змазати вазеліном або жирним дитячим кремом і поставити його на чистий папір чи серветку. При цьому спинка у дитини має бути рівною, а ніжки зімкнуті разом. Так вага всього тіла розподіляється рівномірно. На відбитку стопи не повинно бути відхилення п'яти в сторону. Звичайно, до 3 років дитяча стопа погано сформована, і склепіння проявляються ледь-ледь, але в будь-якому разі такого відхилення не повинно бути. До того ж, на відбитку повинна проявитися хоча б маленька виїмка на внутрішній поверхні склепіння стопи.
Є й інший спосіб: поставити дитину на аркуш паперу, обвести стопу олівцем. Контур покаже, чи є на ніжці сформовані склепіння.
При правильному розвитку склепіння стопи повинні сформуватися до 3 років, а якщо цього не відбувається (на папері відбивається слід, на якому взагалі не видно склепіння), необхідно починати лікування (точніше сказати – виправлення) плоскостопості. Робити це потрібно до 5-6-річного віку, адже потім боротися з цією хворобою буде набагато важче.
Основні методи боротьби з плоскостопістю - масаж і лікувальна фізкультура.
Навчаючи дитину виконувати певні вправи, потрібно надавати цим заняттям ігрову форму. Тоді малюкові буде цікаво і весело. Як тільки він навчиться виконувати вправи за вказівкою мами, можна переходити до лікувальної фізкультури. Мама має попросити дитину пройтися на носочках, на п'яточках, а потім показати «клишоногого ведмедика», тобто зробити кілька кроків на зовнішній поверхні стопи. Головне правило під час виконання вправ: ні в якому разі не дозволяти дитині ходити на внутрішній поверхні стопи.
Або така вправа: мама з дитиною сідають на килимок навпроти один одного і ногами перекидають один одному м'яч.
Існує ще й такий вид вправ як «збиральні» ігри. Треба поставити на підлогу коробочку і навколо неї розкидати олівці, кульки, інші дрібні предмети. Мама має попросити дитинку зібрати їх пальчиками ніг і поскладати в коробочку.
Подібні п'ятихвилинки бажано проводити регулярно кілька разів на день, і результат не забариться. Також потрібно звернути увагу на щоденну активність малюка. Дитина повинна багато рухатися, тому мама має приділяти цьому значну увагу. Наприклад, стоячи в черзі разом з дитиною, можна попросити малюка побігати навколо себе або пострибати – це буде не тільки корисним, але й принесе дитині велике задоволення.
Треба не забувати про користь ходіння босоніж. Добре було б малюкові в теплу пору року босоніж походити по теплому піску, травичці чи дрібній гальці. Вдома для таких занять підійдуть ребристі поверхні та масажні килимки. Така ходьба рефлекторно сприятиме напруженню м'язів стопи, тим самим укріплюючи і формуючи її склепіння. 
При проведенні фізкультурних занять важливо дотримуватися правил: по-перше, не перенавантажувати дитину і не виконувати вправи, які вона не в змозі зробити; по-друге, тренувати різні групи м’язів і стопи з різних ракурсів; по-третє, регулярність і систематичність занять – головний фактор успішної профілактики і лікування плоскостопості.
У процесі виконання вправи дитина повинна відчувати роботу своїми м’язами і стопами. Можна проводити тренування, акцентуючи увагу на різних частинах стопи: п’ята, внутрішній і зовнішній край, м’язи пальців. 
Важливе значення в боротьбі з плоскостопістю має масаж. Чи може мама навчитися необхідним прийомам стимуляції м'язів стопи? Не тільки може, а й повинна навчитися елементарним навичкам гігієнічного масажу. Для попередження плоскостопості особливу увагу необхідно звернути на стимуляцію м'язів попереку, сідничок, самої стопи і поверхонь ніжок. Для початку, масажуючи стопу малюка, треба наче намалювати вісімку на її задній поверхні (кружечок навколо п'яточки, кружечок навколо підвищення біля пальчиків і знову кружечок навколо п'ятки); зробити кілька надавлювань на стопу (починаючи з п'яточки і прямуючи до пальчиків). Такі, зовсім нескладні, стимулюючі стопу рухи мама цілком може робити самостійно, а разом з тим, цей простий масаж буде не тільки ефективним початком лікування плоскостопості, але й чудовою профілактикою, яка, як відомо, має дуже велике значення.
Окрім лікувальної і профілактичної фізкультури, рекомендується проводити процедури для ніг, такі як теплі і холодні ванни, констрастні душі, масажі, які також сприяють зміцненню м’язів і формуванню правильної арки стопи.
Фахівці рекомендують забувати про взуття з м’якими підошвами та поганою фіксацією стопи. Це може призвести до неправильного формування стопи. Купувати взуття, яке забезпечує правильну підтримку стопи, варто тільки після консультації фахівцями.
У процесі профілактики плоскостопості у дітей дошкільного віку велику роль відіграють гігієнічні фактори. Повноцінне харчування є одним із таких факторів. Тому варто рекомендувати дітям споживати різні корисні продукти, такі як молочні продукти, фрукти, овочі, які зміцнюють організм і сприяють правильному формуванню ніг.
Рекомендації:
Для самостійний вправ з профілактики чи лікування плоскостопості у дитини вдома у будь-яку пору року вам допоможуть масажні килимки, а також ортопедичне взуття (або ортопедичні устілки), яке дитина повинна носити вдома і на вулиці. 
Для зміцнення м’язів ніг можна використовувати різні тренажери, гімнастичні м’ячики, скакалки. Це допоможе розвинути м’язи гомілок і ніг, зміцнити стопу і направити її на правильну форму.
Лікувальна і профілактична фізкультура грає важливу роль у формуванні здорових стоп і профілактиці плоскостопості у дітей дошкільного віку. Основний принцип – тренувати м’язи стопи і гомілки, зміцнювати кістки і стимулювати правильне формування склепіння стопи.   

Артикуляційна гімнастика у домашніх умовах

 

Невід'ємною складовою логопедичного заняття є Артикуляційна Гімнастика!
Як проводити артикуляційну гімнастику в домашніх умовах?
1. Дотримуйтесь певної послідовності у виконанні – від простих до більш складних.
2. Спочатку вправи виконуйте у повільному темпі, обов’язково перед дзеркалом.
3. Спочатку можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи, головне, щоб вона була виконана правильно, якісно. Потім кількість повторень збільшується до 10-15 разів.
4. Коли дитина навчиться виконувати рухи, відчувати положення органів артикуляційного апарату, дзеркало можна прибрати.
5. Для дітей потрібна зорова опора, тому доречно використовувати картки із зображенням артикуляційних вправ та символи-картки.
6. Позитивно налаштуйте дитину на роботу. Наприклад, прочитайте веселий віршик, запропонуйте загадку. Покажіть символ-картку, зверніть увагу на зображення, запитайте про яку артикуляційну вправу подумала дитина дивлячись на символ-картку, а вже потім починайте виконання вправ.

 

​