«Дисплазія кульшових суглобів, сполучної тканини та її лікування засобами корекційних вправ».
У перекладі з грецької слово «дисплазія» - означає « порушення». В медицині даним терміном позначають патологічні стани, викликані порушенням розвитку тканин, органів і систем які відіграють провідну роль у життєзабезпеченні організму. Це відображається на якості життя дитини.
Дисплазія кульшового суглоба - вроджена патологія, в основі якої лежить більш - менш виражена недорозвиненість всіх його елементів і структур.
При відсутності адекватного лікування дисплазія кульшового суглоба призводить до прогресуючих вторинних змін в ураженому з'єднанні, а також до викривлення хребта і виникнення раннього остеохондрозу, порушення положення тазу, підвивиху протилежного суглоба, навіть якщо він був здоровий.
У разі дисплазії кульшового суглоба порушується розвиток всіх його елементів.
Вертлужна западина ущільнюється, призупиняється процес окостеніння головки, збільшуються або, навпаки, зменшуються її розміри, що в кінцевому рахунку призводить до невідповідності суглобових поверхонь . Деформується стегнова кістка, що в першу чергу проявляється у вкороченні шийки стегнової кістки і порушенні її напрямку.
Множинні патологічні процеси відбуваються в зв'язковому апараті: деформується, розтягується капсула, розвивається гіпертрофія зв'язки голівки. Навколишні м'язові тканини також зазнають більш - менш виражених дистрофічних змін.
При відсутності своєчасного, адекватного лікування спостерігаються важкі порушення в будові суглоба, що впливають на розвиток навколишніх структур (таза, хребта, протилежного суглоба, внутрішніх органів).
Дисплазія кульшового суглоба є однією з найпоширеніших патологій опорно-рухового апарату у дітей першого року життя. Зустрічається в середньому з частотою 1-3 випадки на 1000 пологів.
У свій час дисплазію кульшового суглоба вважали «хворобою білої раси». Однак згодом з'ясувалося, що фіксування тазостегнових суглобів немовляти в розведеному стані призводить до самовиправлення вивиху і поступового лікуванню патології. Саме тому в багатьох жарких країнах, де прийнято носити грудних дітей на тулубі матері з розведеними в сторони ніжками, дисплазія тазостегнових суглобів спостерігається вкрай рідко. Навпаки, сприяючим чинником до розвитку патології є прийняте в країнах з холодним кліматом туге сповивання, тому в таких регіонах захворюваність зростає. Таким чином, сучасні дані стверджують, що частота дисплазії тазостегнових суглобів не залежить від расових і етнічних факторів.
У дівчаток дана патологія виявляється в 4-7 разів частіше, ніж у хлопчиків. Найбільш поширена дисплазія лівого кульшового суглоба, рідше зустрічається право-і двостороннє ураження (співвідношення 3:1:1).
В останні десятиліття внаслідок несприятливої екологічної ситуації кількість випадків дисплазії кульшового суглоба у дітей значно збільшилося, особливо це стосується районів підвищеного забруднення.
Багато практикуючі лікарі, в тому числі популярний доктор Комаровський, говорять про гіпердіагностики дисплазії кульшового суглоба, викликаної підвищеною обережністю лікарів.
У той же час авторитетні наукові джерела стверджують, що поряд з випадками помилкової постановки діагнозу здоровим дітям, має місце запізніла діагностика дисплазії кульшового суглоба, при якій консервативне лікування неефективне і доводиться вдаватися до хірургічного втручання.
Профілактика дисплазії - це, в першу чергу, профілактика патологій вагітності. Найбільш важко протікають і найгірше піддаються лікуванню ураження, викликані порушеннями раннього ембріонального розвитку. Багато випадків дисплазії викликані поєднаною дією факторів, серед яких не останнє місце займає нераціональне харчування вагітної та патології другої половини вагітності (підвищений тонус матки тощо).
Наступний напрямок профілактики - це забезпечення своєчасної діагностики захворювання. Огляд необхідно проводити ще в пологовому будинку на першому тижні життя дитини.
Оскільки нерідкі випадки, коли захворювання вчасно не діагностують, батьки повинні бути інформовані про ризики, пов'язані з тугим сповиванням немовляти. Багато лікарів-практиків, у тому числі відомий доктор Комаровський, радять не сповивати немовля, а з народження одягати його і вкривати пелюшкою.
Залишкові явища дисплазії кульшового суглоба можуть несподівано проявитися у дорослих, і викликати розвиток диспластичного коксартрозу. Поштовхом до розвитку даного захворювання може послужити вагітність, гормональна перебудова організму або різка зміна способу життя (відмова від занять спортом).
В якості профілактики пацієнтам з групи ризику заборонені підвищені навантаження на суглоб (підняття важких речей, заняття легкою атлетикою), рекомендовано постійне диспансерне спостереження. Дуже корисні види спорту, які зміцнюють суглоби і м'язи (плавання, їзда на велосипеді). Жінки з групи ризику під час вагітності та у післяпологовий період повинні суворо дотримуватися всіх рекомендації ортопеда.
Під час занять з ЛФК рекомендують виконувати вправи в положенні лежачи, а також не можна виконувати різкі рухи та вправ з зістрибуваннями.
Вправи, для зміцнення суглобів та м’язів тулуба, які можна виконувати вдома.
Вправи лежачи на спині
1. В. п.- Лежачи на спині, руки вздовж тулуба; спина, потилиця щільно притиснуті до підлоги. Повільно на вдиху піднімаємо через сторони руки (ковзають по підлозі) вгору. На видиху повертаємося у в .п. (5-6 разів)
2. В. п.- Лежачи на спині. З напругою піднімаємо руки вперед-вгору, повертаємося у в .п. (5-6 разів).
3. В. п.- Лежачи на спині, руки в сторони, ноги напівзігнуті в колінах. На вдиху праву руку кладемо на груди, ліву на живіт. При видиху повертаємося у в .п. (5-6 разів). Положення рук чергувати.
4. В. п.- Лежачи на спині; голова, тулуб, ноги становлять пряму лінію, руки притиснуті до тулуба. Підняти голову, плечі, подивитися на ноги, повернутися у в .п. (2-3 рази).
5. В. п.- Лежачи на спині. Підтягти до себе зігнуті ноги, повернутися у вихідне положення (5-6 разів).
6. В. п.- Лежачи на спині, ноги зігнуті і підтягнуті до живота. По черзі випрямляти ноги в колінах, не опускаючи їх на підлогу (4-8 разів).
7. В. п.- Лежачи на спині, руки за головою. По черзі піднімати ноги вгору.
8. В. п.- Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах. Зробити вдих, повільно підняти таз (напівмісток), на видиху повернутися у в. п. (3-4 рази).
9. В. п.- Лежачи на спині, руки вздовж тіла. Імітувати ногами їзду на велосипеді (8-10 разів).
10. В. п.- Лежачи на спині, руки вгору. Відриваючи плечі від підлоги, підняти назустріч один одному праву руку і ліву ногу, рукою дістати коліно. Повторити іншою рукою і ногою (4-6 разів).
11. В. п.- Лежачи на спині, руки за голову, ноги зігнуті в колінах, злегка розставлені. Відірвати плечі від підлоги, повернутися у в.п. (8-10 разів).
Вправи з вихідного положення лежачи на животі
1. В. п.- Лежачи на животі, руки вгорі. Підняти вгору праву руку і ліву ногу, затримати. Повторити з іншої руки і ноги (6-8 разів).
2. В. п.- Лежачи на животі, руки на спині зчепити в замок. Піднімати верхню частину тулуба, руками тягнути себе назад (5-7 разів).
3. В. п.- Лежачи на животі, руки складені перед собою, голова на руках. По черзі піднімати прямі ноги (6-8 разів).
4. В. п.- Лежачи на животі, руки вздовж тулуба. Підняти одночасно обидві руки і ноги, прогнутися, затриматися. Погляд – прямо (4-6 разів).
5. В. п.- Лежачи на животі, руками взятися за гомілкостопи ніг. Прогнутися – кошичок, погойдатися (1-2 рази).
6. В. п.- Лежачи на животі, руки вгору. Одночасно робити ножиці руками і ногами (5-7 разів).
7. В. п.- Лежачи на животі, руки на рівні грудей впираються в підлогу. Впираючись на руки, підняти верхню частину тулуба, повернутися вправо і правою рукою дотягнутися до лівого стегна, очами побачити долоньку, затриматися. Повторити в іншу сторону (2-4 рази).
8. В. п.- Лежачи на животі, руки на рівні грудей упираються в підлогу. Виконувати імітацію плавання, руками описуючи кола, при цьому підводиться верхня частина тулуба (6-8 разів).
9. В. п.- Лежачи на животі, руки за головою. Піднімати максимально вгору верхню частину тулуба. Ноги утримує напарник (6-8 разів).